Országos Ruszin Önkormányzat - Вседержавноє Русинськоє Самосправованя
Meghívó - Ruszin Nemzeti Ünnep 2019
14.05.2019 10:32
There are no translations available.

 
Szellemi és hitéleti központ
29.04.2019 07:53
There are no translations available.

Szellemi és hitéleti központot kaptak 

 

 

https://www.hirado.hu/belfold/kozelet/cikk/2019/04/26/soltesz-miklos-szerint-elkeserito-az-ukran-nyelvtorveny-es-brusszel-hallgatasa
http://www.haon.hu/szellemi-es-hiteleti-kozpontot-kaptak/4217542
http://www.dehir.hu/videogaleria/ruszin-hazat-avattak-debrecenben/
https://hd.gorogkatolikus.hu/Elkeszult-a-gorogkatolikus-ruszin-kozossegi-haz-Debrecen-Jozsan,-fatemplomot-is-epitenenek-melle--2019-aprilis-26

 
Авдіенція у Папы Римського
30.03.2019 10:05
27. марца 2019. рока Єго Преосященство Фюлёп Кочіш, митрополіт Гайдудороґськуй митрополії, Віра Ґіріц, націоналный посланик Русинув у Парламентї Мадярщины, Віктор Крамаренко, предсїдатель Вседержавного Русинського Самосправованя и Серґей Русинко, церькувный секретарь, зучастнили ся на авдіенції у Папы Римського, котра одбыла ся у Римі, на площі Сятого Петра. Єго Сятость Папа Ференц благословив вурізанї из дерева, крест и русинськый герб, котрі украсять фасаду Грекокатолицького Русинського Центера, поставленого в Дебреценї-Йовжа. По сюм случаю „Радіо Ватікана“ (мадярська редакція) приладила інтервю з митрополітом Фюлёпом Кочішом.
 
 
 
 
 
 
Делеґація мадярськых Русинув у Папы
 
Інтервю Пейтера Ласлова Вейртешаляї из Гайдудороґськым митрополітом Фюлёпом Кочішом 
 
П. Л. В. Из великов любовлёв привітствую у студії „Радіо Ватікана“ Гайдудороґського митрополіта Фюлёпа Кочіша, котрый на сюм тыжднёви, у середу, навщивив Сятого Отця из представителями русинськуй сполности Мадярщины. По якому случаю дустали сьте авдіенцію у сятого отця?
 
К. Ф. Так є. Я быв провадырём позад того, же до ня обернули ся предсїдатель  русинськуй сполности у Мадярщинї Віктор Крамаренко и посланик Віра Ґіріц из просьбов. Просьба была сяка, же у Дебреценї побудованый Ґрекокатолицькый Русинськый Центер, котрый хотять украсити файным гербом, и як бы тото было чудесно, кібы го посятив Папа Франціск. И тогды зачав ся процес. Попросив єм нового ректора колеґіума о. Норберта Неймета за помуч. А также Едуарда Габсбурґа (посланика Мадярщины у Ватіканї ‒ ред.), котрый прямо и предложив нам помочи, пудпоровав тому, жебы Папа Франціск прийняв нас пуд час авдіенції. Зо мнов быв ищи Серґей Русинко, муй секретарь, котрый русинського происходженя, родак из Пудкарпатя, так же Русинув у делеґації представляли 3 особы. 
 
Пуд час авдіенції на мене дуже великый доим произвело казаня Папы за хлїб, котрой я потовмачив членам делеґації и обяснив про ных суть казаня. По нюй нас покликали на курту стрічу и, поцїловавшы руку Папы, я повідав  Єго святейшеству, же прибыв єм не лем лично, а довєдна з представителями русинськуй  общины, котрі туй суть зо мнов, и дуже прошу посятити герб и прекрасный деревляный крест, котрі будуть установленї на Дебреценськый Центер. Папа одобрив мою просьбу и пузднїйше, коли Єго допровадили до загатарных гостюв, тогды я повторив нашу просьбу назад, и Папа посятив сї краснї предметы, котрі теперь из великов радостёв понесуть дому члены делеґації и покладуть на будовлю Русинського Центера у Дебреценї.
П.Л.В. У сюм капчаню, што хосенного мы можеме знати за Русинув, Рутенув, ипен у реліґійнум аспектї, айбо інтересно бы дузнати ся, якым числом жыють Русины, міста їх бываня.
 
К.Ф.М.  Русинськый народ – велмы многострадалный народ, и кедь раховати політичноє, націонално-політичноє положеня, суть у дуже нелегкум ставі зато, же не мавуть своюй Отцюзнины, айбо у Пудкарпатю, Словакії, Мадярщинї и у другых державох жыють доста великым числом.
 
У Мадярщинї Русинув бывать коло 5000 чоловік, майбулшым числом они жыють у Словакії, Украинї, пак у Сербії. Айбо основным центером усе раховали ся Ужгород, Мукачово, Береґсас и їх районы, се склало ся історично ищи из часув Монархії. Русины у вшыткі часы фурт были ґрекокатоликами, се значить, же они все были у тїснум капчаню из ґрекокатолицьков церьковлёв. Што ищи велмы інтересно, русинськый язык майже цалком подобный из церькувно-славянськым. Сякым кіпом, Русины бесїдувуть на майдревнюм славянськум языкови, и хоснувуть письмо дуже наближеноє ку церькувно-славянському, вадь як називаєме ищи го старославянськый.
 
П.Л.В. Ци мож раховати у даякум сенсї, же русинськый язык меже другыма восточно-славянськыма языками  є, ги язык чанґовув по одношеню ку мадярському языкови?
К.Ф.М. Происходженя русинського языка єднозначно, зато же ушыткі славянські языкы мавуть свуй древнїй корінь, котрый истотожнювуть из старославяським языком, котрый теперь хоснує церьков. Такым кіпом, його хоснувуть на славянськых теріторіёх, у тум числї и в Росії, айбо розумівуть го лем спеціално вошколованї люде. Ипен так можеме увидїти и у Ґреції, є давнёґрецькый, ґрецькоє койне, котроє максимално оддаленоє од днешнёго бесїдного ґрецького языка. Церькувный ґрецькый розуміє также лем вошколована часть обывательства. И у тот же час Русины захранили свуй  материнськый язык так, же мож повісти, же говорять они ипен на сюм языкови у первозданум видї – се необычайно інтересноє языковоє и націоналноє явленя.
 
П.В.Л. Любив бы єм учути за якусь дуже познату личность, истинного представителя русинського народа?
 
К.Ф.М. Такых є булше, айбо из тых, кого мы особо из любовлёв честуєме, се Мукачовськый ґрекокатолицькый єпископ Теодор Ромжа, котрый своёв особостёв ілуструє, як близько стоять єдну ку другуй русинська и мадярська сполности. Треба знати, же мы, Мадяры, усе рахуєме його свойов знаменитостёв.
 
Інтересантно, же зато же у його єпархії были  вірникы многых націоналностюв, вун каждому писав писмо тым языком, котрый быв материнськым про тоту особу. Бесїдный язык у нёго быв русинськый, айбо коли  обертав ся ку Мадярам, говорив по мадярськы, коли до Румынув, тогды по румынськы.  За йсї три языкы я прецізно годен повісти. И коли пудписовав письма, та писав Ромжа Товдор, так ги го именовали по мадярськы, тым самым указувучы свою приналежность и ку Мадярщинї. Русины, ги народ, дуже близькі ку Мадярам. Приятелські капчаня Русинув из Мадярами муцнїші, ги повіме, у Мадярув из Поляками. Лем за тото не дуже многі знавуть, ибо йсе дуже малый народ. В ушыткому світї Русины жыють числом коло 70-80 тысяч, капчаня дуже тїснї, ибо у вечшум числї Русины ‒ ґрекокатолицькуй віры, дякувучы чому наші народы изъязанї віковыма муцныма капчами.
 
П.В.М. Ваше Преосященство, дуже дякуєме за інтервю.
 
A Ruszin Művészet remekei 2018
13.12.2018 23:23
„Шедевры Русинського Умілства»
Привітственоє слово предсїдателя Парламента Мадярщины Др. Ласлова Кёвера
Каштель „Штефанія», 17новембер 2018.
 
Честованый пане єпископ! Честована панї посланик! Честованый пан предсїдатель! Честованый пан держсекретарь! Честована сяткувуча публика!
 
Ко занимать ся културов, тот будує свою сполность. Меже тыма, ко пише книгы и читать їх, ко музыкує и слухать музыку, ко пише образы, ваять скулптуры и любує ся ныма, неминуче творить особиту сполность, позур котрої концентрує у єднум направленю, из єдных и тых же доимув родять ся гадкы и чуства, котрі незамітно скапчувуть ся.
У нашум реґіонї мучителный вік обучив пережывшых го законам самосохраненя. Фамілія, церьков, школа опредїлявуть природнї гатары нашого жывота. Сполность, котра є довкола нас, учить нас майважным законам жывота: думати, говорити, одокремлёвати добро од зла. Сякі сполности мы у булшости наслїдуєме и по прошедшум часови, мы мусиме їх признати своїма и у подалшум прислужуєме ся жывотови сполности.
Днешня выставка ‒ свідоцтво успіхув сюй сполности: русинськуй націоналнуй общины, котра прикладать велику намагу у вопросох не лем самозахраненя, айбо и саморозвоя, змуцненя и розвоя своюй културы.
У рук захраненя фамілії дїти співавуть на своюм материнськум языкови співанкы своїх бабок. Мы можеме увидїти предметы быта, котрі сопровождали тяжкый жывот булшости Русинув и хоть немного, айбо сприємнёвали го, робили маленько лїпшым, помагали вутримати трудности: Біблію, котра передавала ся од вутця до сына из ґенерації до ґенерації, матерями – донькам, и, што є сокташом на відику – гев записовали даты роженя дїти, сяточноє шатя, котроє шыло ся и припараджовало ся из душов, из великов любовлёв. Окрем того мы прослухали выступ квінтета имени Антонія Годинкы, котрый указав тісной капчаня музыкалнуй културы Пудкарпатя из высоков академичнов музыков, як у класичных формох переплели ся думкы и душі довєдна бывавучых Русинув и Мадярув.
Честованї панїї и панове!
„Уже тысячлїтя малый народ, прожывавучый у бурливуй зонї великых націй, осознав, же майосновнов повинностёв його є вто, жебы обстати ся оддїлнов націёв, не росплысти ся у модернум світови. Мож завоёвовати несправедливостёв, дикыма обычаями и жестокостёв, айбо застачити властной єствованя мож лем честованём, терпінём и чуством міры”, ‒ писав за нас, за Мадярув Шандор Марої. Се є истина, котруй мавуть ся тримати ушыткі політикы Карпатського басена и фурт дати на ню позур.
Зато зазначеной у Констітуції, на фундаментї котруй збудована наша держава, же „Ушыткі бывавучі у Мадярщині народы – суть державообразувучі“.
Рішеня Державного Собора за День Націоналности гласить: рузнокіпна націонална култура, духовнї памняткы, захраненя традіцій, материнського языка и його розвуй – се невосполнимі цїнности, котрі мусай захраняти.
Не мож забывати, же Союз Европськых Націй быв образованый по Другуй Світовуй войнї, вадь, як фіґурално кажуть Нїмцї, од европськуй нуловуй точкы, коли од Нормандії до Сталінґрада контінент лежав у руинох.
Тогды ушыткі осознавали, на кулько важный мир, котрый основаны на слободї, яку величезну цїну має каждый язык и култура націоналностюв. Се прекрасно розумів и Запад, ослободившый ся од ушыткых діктатур, котрый и заклав фундамент новуй Европы на християнсько-демократичных інстітуціёх и воздвиг новый дом. У тот же час, коли восточна його часть мусила єствовати пуд терором невидануй доты діктатуры, котра была нетерпима до інстітуцій, окрем тых, котрі сама и сотворила.
Тотї, ко жадать правый світ учинити „єдиным“ и єднокіпным, жебы пак го тотално контроловати, на самый перед хотять забрати од народув їх ідентітет, ушытко тото, што історично їх до чогось прикапчує. Сполность, водкы они прийшли, родину, културу, котра се ушытко скапчує.
Час, у котрум жыєме, єднозначно указує, же без културы не буде не лем націоналных общин, айбо у опасности будуть и демократичнї цїнности. Такі ги слобода слова и совісти, право волных выборув, жывот у толерантнуй сполности и правовуй державі. Зато, ко будує сполность и културу, тот єдночасно служыть европському и світовому соєствованю и боронить условія волного жывота.
Честованї панїї и панове!
Из жывота мадярськуй сполности на Пудкарпатю у днешнїй час, можеме видїти, же из наближенём выборув, тридцятьручна політика добрых односин и добрососїдськых капчань была замінена непопуларнов и преступнов політиков днешнёго украинського уряда, котроє выражать ся у роздуваню поломіня націоналного неприятельства. Сяка політика годна прижыти ся лем у такуй сполности, котра стратила віру на ся, не вірує своюй културі и иншакым сполностям, културу котрых могла бы прийняти.
Я пересвідченый, же націоналности нашого реґіона вірувуть у себе и свою културу, зато днесь дуйшло до того, же ушытка політика, котра намісто толерантности буде стремити ся ку марґіналізації окремых ґруп обывательства, изначално буде одказана на неуспіх.
Мадярщина, при вшелиякум обстояню, захранить націоналнї меншыны, бывавучі на ї теріторії, она вухоснує своє вплыв и діпломатичнї можности про пудпорованя Мадярув, прожывавучых за гатарами, жебы они могли жыти на землї своїх предкув, обстали ся лоялныма до державы, де прожывавуть на днешнїй день и обстали ся вірныма сынами своюй націоналности.
Перед Централнов Европов отворявуть ся не лем нові можности, айбо и старі грозьбы и днешнї перспективы взаимодїяня у данум реґіоні.
У XXI столїтю тїнь грозьб и світ новых можностюв замітно опередили бабоны ХХ. столїтя, лишыли у минулости протистояня, вызваноє Тріанонським сіндромом и жыєме у епоху змуцненя націоналных меншын. Мы двигаєме ся уперед крок за кроком, боювучы за свої права и при можности коордінуєме свої дїї из союзниками: составляєме сполнї планы, радиме ся, захраняєме нашу общу християнську културу. Мы знаєме, же лем довєдна мы годнї захранити нашу културу и слободну европську форму бываня.
 
Честованї панїї и панове!
Русинськый и мадярськый народы скапчанї наоктема. Наші судьбы переплели ся у добрі часы и не дуже, у значных и каждоденних моментох. Мы не забываєме, же Русины, подля выслова Великого Князя, Gens fidelissima, самый вірный народ, котрый до послїднёго быв вірный мадярськуй ослободителнуй борьбі.
И до сёго дня дуже важна подїя, же пуднятя заставы ВРМС было начасованой до дня начала збуреня Ференца Раковція. Мы помниме, же єден из майтяжых участкув фронта Первуй Світовуй войны проходив у Карпатох, же у єднум гробі спочивать прах нашых общых предкув, нашых общых героюв.
Мы не забываєме, же по Первуй Світовуй войнї, по окупації Мадярщины и ї теріторіалного росфалатованя 9. новембра 1918. рока в Унґварі быв заснованый Мадярсько-Русинськый Націоналный Совіт, у лицї Русинського Націоналного Представительства, котрый жадав лишыти ся пуд юрісдікціёв и теріторіалнов інтеґраціёв из Мадярщинов.
Мы памнятаєме и мирні часы. И то, же на нижнюй части Мадярщины не было такуй будовлї, у котруй бы не хосновали дерево, котроє сплавляли с карпатськых лїсув, и єднуй кухни, де бы не хосновала ся суль, застачена из Солотвина довєдна из лїсом бокорашами. Не было браня уроджая без русинськых робутникув, застаченя вина у Польщу без русинськых перевозчикув, робота русинськых фахманув тїсно вплела ся у економику державы.
Мы цїниме проведенї довєдна столїтя. Се значить, же у нас была не лем обща минулость, айбо и обща днешнёсть, у котруй мы дїєме про того, жебы у нас было обща будучность.
Мадяры из честованём и ги родина мерькувуть на ваші намаганя, котрі предпринимавуть ся вами про захраненя и приумноженя народа, за жывотом, котрый мы довєдна тримлеме.
Хочу одзначити: русинська сполность усе годна ся сполягнути на мадярську націю и пудпорованя Мадярського Уряда. Ушытка морална и матеріална пуддержка, котру мы годнї додати до вашых намагань – меже многых: вошколованя, релігійный жывот, сосполна робота, култура – служить про тоту цїль, жебы ваш народ быв успішным у Мадярщинї.
На завершеня дозвольте пожелати вам ушыткого доброго и успіхув словами Русинського гімна на вашум путёви, по котрум мы идеме вєдно.
 
„Наш народ любимый,
Да живет свободный!
От него да отдалит ся
Неприятелей буря,
Да согріет справедливость
Уж и руськое племя!”
Най Господь и у послідувучі тысячу рокув подержить нас, уєдно Мадярув и Русинув, на сполнуй Отцюзнинї Карпатського басена!