27. марца 2019. рока Єго Преосященство Фюлёп Кочіш, митрополіт Гайдудороґськуй митрополії, Віра Ґіріц, націоналный посланик Русинув у Парламентї Мадярщины, Віктор Крамаренко, предсїдатель Вседержавного Русинського Самосправованя и Серґей Русинко, церькувный секретарь, зучастнили ся на авдіенції у Папы Римського, котра одбыла ся у Римі, на площі Сятого Петра. Єго Сятость Папа Ференц благословив вурізанї из дерева, крест и русинськый герб, котрі украсять фасаду Грекокатолицького Русинського Центера, поставленого в Дебреценї-Йовжа. По сюм случаю „Радіо Ватікана“ (мадярська редакція) приладила інтервю з митрополітом Фюлёпом Кочішом.
Делеґація мадярськых Русинув у Папы
Інтервю Пейтера Ласлова Вейртешаляї из Гайдудороґськым митрополітом Фюлёпом Кочішом
П. Л. В. Из великов любовлёв привітствую у студії „Радіо Ватікана“ Гайдудороґського митрополіта Фюлёпа Кочіша, котрый на сюм тыжднёви, у середу, навщивив Сятого Отця из представителями русинськуй сполности Мадярщины. По якому случаю дустали сьте авдіенцію у сятого отця?
К. Ф. Так є. Я быв провадырём позад того, же до ня обернули ся предсїдатель русинськуй сполности у Мадярщинї Віктор Крамаренко и посланик Віра Ґіріц из просьбов. Просьба была сяка, же у Дебреценї побудованый Ґрекокатолицькый Русинськый Центер, котрый хотять украсити файным гербом, и як бы тото было чудесно, кібы го посятив Папа Франціск. И тогды зачав ся процес. Попросив єм нового ректора колеґіума о. Норберта Неймета за помуч. А также Едуарда Габсбурґа (посланика Мадярщины у Ватіканї ‒ ред.), котрый прямо и предложив нам помочи, пудпоровав тому, жебы Папа Франціск прийняв нас пуд час авдіенції. Зо мнов быв ищи Серґей Русинко, муй секретарь, котрый русинського происходженя, родак из Пудкарпатя, так же Русинув у делеґації представляли 3 особы.
Пуд час авдіенції на мене дуже великый доим произвело казаня Папы за хлїб, котрой я потовмачив членам делеґації и обяснив про ных суть казаня. По нюй нас покликали на курту стрічу и, поцїловавшы руку Папы, я повідав Єго святейшеству, же прибыв єм не лем лично, а довєдна з представителями русинськуй общины, котрі туй суть зо мнов, и дуже прошу посятити герб и прекрасный деревляный крест, котрі будуть установленї на Дебреценськый Центер. Папа одобрив мою просьбу и пузднїйше, коли Єго допровадили до загатарных гостюв, тогды я повторив нашу просьбу назад, и Папа посятив сї краснї предметы, котрі теперь из великов радостёв понесуть дому члены делеґації и покладуть на будовлю Русинського Центера у Дебреценї.
П.Л.В. У сюм капчаню, што хосенного мы можеме знати за Русинув, Рутенув, ипен у реліґійнум аспектї, айбо інтересно бы дузнати ся, якым числом жыють Русины, міста їх бываня.
К.Ф.М. Русинськый народ – велмы многострадалный народ, и кедь раховати політичноє, націонално-політичноє положеня, суть у дуже нелегкум ставі зато, же не мавуть своюй Отцюзнины, айбо у Пудкарпатю, Словакії, Мадярщинї и у другых державох жыють доста великым числом.
У Мадярщинї Русинув бывать коло 5000 чоловік, майбулшым числом они жыють у Словакії, Украинї, пак у Сербії. Айбо основным центером усе раховали ся Ужгород, Мукачово, Береґсас и їх районы, се склало ся історично ищи из часув Монархії. Русины у вшыткі часы фурт были ґрекокатоликами, се значить, же они все были у тїснум капчаню из ґрекокатолицьков церьковлёв. Што ищи велмы інтересно, русинськый язык майже цалком подобный из церькувно-славянськым. Сякым кіпом, Русины бесїдувуть на майдревнюм славянськум языкови, и хоснувуть письмо дуже наближеноє ку церькувно-славянському, вадь як називаєме ищи го старославянськый.
П.Л.В. Ци мож раховати у даякум сенсї, же русинськый язык меже другыма восточно-славянськыма языками є, ги язык чанґовув по одношеню ку мадярському языкови?
К.Ф.М. Происходженя русинського языка єднозначно, зато же ушыткі славянські языкы мавуть свуй древнїй корінь, котрый истотожнювуть из старославяським языком, котрый теперь хоснує церьков. Такым кіпом, його хоснувуть на славянськых теріторіёх, у тум числї и в Росії, айбо розумівуть го лем спеціално вошколованї люде. Ипен так можеме увидїти и у Ґреції, є давнёґрецькый, ґрецькоє койне, котроє максимално оддаленоє од днешнёго бесїдного ґрецького языка. Церькувный ґрецькый розуміє также лем вошколована часть обывательства. И у тот же час Русины захранили свуй материнськый язык так, же мож повісти, же говорять они ипен на сюм языкови у первозданум видї – се необычайно інтересноє языковоє и націоналноє явленя.
П.В.Л. Любив бы єм учути за якусь дуже познату личность, истинного представителя русинського народа?
К.Ф.М. Такых є булше, айбо из тых, кого мы особо из любовлёв честуєме, се Мукачовськый ґрекокатолицькый єпископ Теодор Ромжа, котрый своёв особостёв ілуструє, як близько стоять єдну ку другуй русинська и мадярська сполности. Треба знати, же мы, Мадяры, усе рахуєме його свойов знаменитостёв.
Інтересантно, же зато же у його єпархії были вірникы многых націоналностюв, вун каждому писав писмо тым языком, котрый быв материнськым про тоту особу. Бесїдный язык у нёго быв русинськый, айбо коли обертав ся ку Мадярам, говорив по мадярськы, коли до Румынув, тогды по румынськы. За йсї три языкы я прецізно годен повісти. И коли пудписовав письма, та писав Ромжа Товдор, так ги го именовали по мадярськы, тым самым указувучы свою приналежность и ку Мадярщинї. Русины, ги народ, дуже близькі ку Мадярам. Приятелські капчаня Русинув из Мадярами муцнїші, ги повіме, у Мадярув из Поляками. Лем за тото не дуже многі знавуть, ибо йсе дуже малый народ. В ушыткому світї Русины жыють числом коло 70-80 тысяч, капчаня дуже тїснї, ибо у вечшум числї Русины ‒ ґрекокатолицькуй віры, дякувучы чому наші народы изъязанї віковыма муцныма капчами.
П.В.М. Ваше Преосященство, дуже дякуєме за інтервю.
