Реґістрація



Вістї



Русинські Націоналнї Сята
24.07.2017 00:00
Русинськоє націоналноє сято у Еґері 2018
 
У реґіоналнум центрови Еґер у сюм роцї община Русинув у Мадярщинї  зачала сяткованя свого Націоналного Дня из споминок за зачаток ослободителнуй войны 1702. рока, коли 22. мая у Береґсасї  Томаш Есе розгорнув свуй бойовый стяг на пуддержку Великого Князя.
Сято зачало ся Сятов Літурґіёв, потримануй у Еґерськуй Базіліцї на церькувно-славянськум языкови, на котруй зучастнили ся члены русинськуй сполности довєдна из депутатами, прибывшыма из ушыткых суґоль Мадярщины. Літурґію тримали сященикы о. Ласлов Трещула, парох Філкегазы, о. Янош Мігаль Соноцкый, о. Дёрдь Орос-Товт из Абода и о. Михаил Тіводор, сященик из Будапешта.  
Казаня из Євангелія тримав ґрекокатолицькый сященик о. Янош Мігаль Соноцкый, котрый повідав за пробаченя и любов до ворогув. Сякі якости роблять народ и церьков возвышеныма. Мукы, котрі перенюс наш народ пуд час тяжкых понижовань, пудняли на алтарь церьковли сятых.  Посланіє, котроє мы дустали од Господа, звучить так: памнятати и перебачити. 
По Сятуй Літурґії, по причастю ушыткі притомнї перейшли у боковоє крыло Базілікы, де находить ся копія образа Маріяповчанськуй слызячуй Дївы Марії, котру изготовили пуд час ї „перестягованя» 1965. рока. Ушыткі притомнї, числом дас 400 особ, стали сперед іконов Дївы Марії и молили ся, и співали на ї честь. Молитвы и піснопінія проходили пуд руководством Жолта Товтбедія.
Далші подїї праздника одбывали ся у авлї Середнюй Школы при Універзітетї Кароля Естергазїя.  Гостюв привітствовали Віра Ґіріц, посланик Русинув у Парламентї Мадярщины, Віктор Крамаренко, предсїдатель Вседержавного Русинського Самосправованя. Также из бесїдов выступив віце-мер Еґера Ботонд Ражї. Честованыма участниками сята были члены пудкарпатського дїточого ансамбла „Бабчина співаночка» пуд веденём Олґы Прокоп, солісткы Лілії Немеш и ґармоніста Віталія Брецко из Чинадёва. Їх чудесна проґрама стала правдивов парадов нашого Націоналного Сята.
Янош Мігаль Соноцькый
 
 
 
Сяточна бесїда Віри Ґіріц націоналного посланика Русинув у Парламентї Мадярщини
 
Честованї Гостї! Дуже єм рада, же мы вєдно одмічаєме свуй націоналный праздник. Сята Літурґія одбыла ся у несповідимо краснуй Еґерськуй Базіліцї, котра має богату історію из давнїма традіціями, а торжествену часть мы тримлеме у модернум комплексї школы. Ищи 2000. рока мы рішили про­водити нашой сято у день зачатку націонално-ослободителного двиганя Великого князя Ференца Раковція ІІ. 22 мая, зато же ослободителна война зачала ся коло Береґсаса из пуднятя заставы Томашом Есе 1703. рока у сей день при участвованю бывавучых там Русинув у великуй кулькости. У воєнськых успіхох князя Ференца Раковція ІІ. великоє значеня мали Русины-доброволцї, завто у одрядох служыли Русины-земледїлцї, судьбов котрых стало, ги и самого Великого князя по пораженю - выгнаня, а того, ко обстав ся - притїсненя.
Віхоры історії укріпили увіреность Долинякув, Лемкув, Бойкув и Гуцулув у тому, же лем из захраненем языка, културы и віры годна буде розвивати ся їх култура и укріпленя націоналного ідентітета.
Русиньї заселили ся на теріторії Мадярщины у 12 столїтю, а йсе значить, же наші народы жыють довєдна уже майже 1000 рокув. Русины, котрі усе занимали ся земледїлством, скотоводством, ниґда за ушыток совмістный жывот, совмістну історію, не предали мадярськый народ, и дїлили из ним общу судьбу и у добрі, и у смутнї часы. Дуже часто споминаєме участвованя Русинув у ослободителнуй войнї пуд предводительством князя Ференца Раковція ІІ., айбо Русины провказали свою од- даность и пуд час ослободителнуй войны 1848. рока.
Подля списованя народа 1910. рока, у Мадярщинї прожывало дас 500 000 Русинув, то єсть коло пувміліона русинськьіх бьівателюв было у Мадярськуй державі. И се сято доказує, же мы и доднесь жыєме, дякувучы націоналному усвідоменю, захраненю културньїх традіцій, силї нашуй ґрекокатолицькуй віры.
Активізацію нашуй сполности пудтверджує вто, же на выборох до Парламента 2018. рока у  націоналну русинську лішту зарегістровало 1006 Русинув изберателюв. За данїма изберателнуй комісії 8. апріля 2018. рока, у ліштї заголошено и суть на нюй записаныма 975 горожан русинськуй націоналности. У ліштї Вседержавного Русин­ського Самосправованя дїйныма признанї 539 голосув. Сим Русины зайняли 5 місто по німецькуй, ромськуй, горватськуй и словацькуй сполности. Хочу вухосновати такый случай и подяковати ушыткым изберателям за оказаноє довіреня, котроє буду старати ся оправдовати своёв дїятельностёв. Доста высокоє число недїйных голосув, причину сёго теперь изглядувуть спеціалісты из рахунковуй комісії.
4. мая, у Великуй залї Парламента Мадярщины, депутаты и посланикы націоналных меншын у торжественуй обстановцї дустали мандаты, а 8. мая у Гобеленовуй залї посланикы склали клятву при притомности предсїдателя Парламента Мадярщиньї Ласлова Кёвера.
За 7-ручньій період уряд Мадярщины значно полїпшыв условія истнованя и дїятельства русин­ськуй общины из помочов дополнителного фінасованя културных проґрам, котрі спомагавуть змуцненю русинського ідентітета. Се пудтвердждує сяка статістика, же державноє пудпорованя од 88 міліонув форінтув вуросло до 212 міліонув форінтув у період од 2010 до 2017 рока, што значить 241% роста фінансованя.
На завершеня хочу привести слова державного секретаря Мікловша Шолтейса: „Окріпшый ідентітет Русинув за минулї 3 столїтя, їх богата култура и віра, самопожертвованя у ослободителных войнох мадярського народа голосить за вто, же Мадярщина може сперати ся на Русинув, ги на надїйну опору.”
Хочу подяковати єпископови Чобови Тернякови, парохови Іштванови Чізмадіеви за предоставлену можность провести Сяту Літурґію на честь нашого сята у Еґерськуй Базіліцї, отцям Яношу Мігалю Соноцькому, Ласлову Трещулї, Михаилу Тіводору, Дердю Товт Оросови за їх службу, предсїдателёви Русинського Націоналного Самосправованя Еґера Бейлови Тромбіташови за прекрасну орґанізацію сята, руководителёви фолклорного ансамбла „Бабчина співаночка“ Олзї Прокоп, со­лістці Лілії Немеш и гармоникарёви Віталійови Брецко из Чинадева на Пудкарпатю, ушыткым участникам нашого сята.
 
 
 
 
 
 
Привітствена бесїда предсідателя Вседержавного Руссинського Самосправованя Віктора Крамаренка
 
Честованї панїї и панове!
 
Уже многі рокы мы ушыткі уєдно сяткуєме наші націоналнї праздникы, у тому числї и Націоналноє Сято Русинув. И по сякому поводу обща молитва, стрічы и бесїды пуд час сята зъєдинявуть нас єден из другым. Ищи булше сплотившы ся, мы перебераєме довіря єден до другого у бесїдох, захраняєме честованя єден до другого, стаєме булш терпеливішыма. Треба додати, же сёму спомогли и сполочнї навщивленя мадярського Парламента, резіденції Вседержавного Русинського Самосправованя у Будапештї, його інстітуцій. У сюм міроприятю зучастнило ся дас вусямсто членув русинськуй общины из 24 поселень, котрі стали гостями посланика Русинув у Парламентї Мадярщины и Вседержавного Русинського Самосправованя. Из каждов ґрупов удало ми ся провести даскулько годин. Окрем сёго, на покликаня многых поселень, я навщивив русинські общины и познакомив ся из приятныма людьми.
Сёго рока Націоналноє Русинськоє Сято рішено было провести у вароші, богатому своёв історичнов минулостёв – у Еґері. Прожывавучі у Еґері члены русинськуй общины, як и другых поселень, признавуть себе наслїдниками куруцув великого Ференца Раковція ІІ.
Русины, котрі столїтями бывавуть довєдна из Мадярами, вубрали из нїма сполну судьбу, у днешнїй час находять ся у періодї културного ренесанса у сферох материнського языка, културы. Вни признанї суть у поверьх двасто державох світа, суть непоколебимыма сторонниками середнёевропськуй  културнуй  думкы.
У фебруарі сёго рока у будовлї ґрекокатолицькуй духовнуй Академії в Нїредьгазї вєдно из орґанізаціёв „Харта ХХІ“ Вседержавноє Русинськоє Самосправованя провело совмістну конференцію, де были представленї лекції за історію и културу Русинув. 
По матеріалам конференції улїтї увидить світло світа окремый том, а уже днесь ушыткі желавучі годнї познакомити ся из матеріалами научнуй конференції у діґіталнуй формі.
Мы рахуєме дуже важным, жебы мадярська сполность познакомила ся из минувшынов и днешностёв народа, жыючого столїтями довєдна з нёв. Акцентуєме на тому, же ниґда наші два народы не были наладженї єден против другого, наопак, усе помагали собі у битцї за незалежность и вєдно будовали планы на будучность.
Як я уже неєден раз одмічав, мы дуже вдячнї мадярськуй державі за пудпорованя и старунок. Сяк наш музей, котрый носить имня Др. Атаназа Фединця, годен розшырити ся и появить ся можность вуставити оріґіналну дїдузнину академика Антонія Годинкы, котру нам любезно одступив унук академика Др. Ласлов Годинка. Роботы по реконструкції теперь суть у процесї, а дїдузнина у стадії обробкы. Бібліотецї Мадярськых Русинув имени Іштвана Удварія удало ся одкупити зберьку пріватнуй бібліотекы Андраша Ш. Бенедека. У сюм роцї заплановано подалшоє розшыреня бібліотечного фонда, и уже розробляє ся новый кіп абонемента про читателюв.
Русинськый Научный Інстітут имени Антонія Годинкы вудав русинськый ортоґрафічныый словарь, у діґіталнуй формі уже готовый мадярсько-русинськый словарь. Знаву, же уже многі чекавуть выданя словаря у печатнуй формі. Айбо и вы знаєте, же русинськый літературный язык, котрый хоснуєме у Мадярщинї, є приправленый на основі трёх хоснованых діалектув, позад сёго перед його составителями стояла нелегка задача. Через куртый час буде выдана печатна форма словаря. 
Думаву, вы обратили свуй позур на позітивнї зміны у содержаню и форматї выданя нашуй сосполнуй інформаційнуй новинкы „Русинськый Світ». Завершать ся будованя Русинської ґрекокатолицькуй хыжі у Дебреценї. Роботы проходят подля ґрафіка. Хыжа уже накрыта, проводять ся днукашнї роботы, будованя огороды и парковочного міста. Здача обєкта планує ся на осень сёго рока.
Не забываєме мы и за одпочинок нашых дїточок. Фінансованя русинськых таборув сёго рока збулшено на 30%, завто мы можеме додаточно орґанізовати дїточый табор у Маріяповчі.
Хоснувучы тот случай, же на нашум сятї притомнї многі містнї руководителї, предсїдателї, депутаты самосправовань из многых поселень Мадярщины, хочу ушыткым подяковати за тоту зучастненость и позур, з котрыма они помагавуть нам, пудпорувучы роботу нашых самосправовань на містох.
На днешнёй сято мы покликали участникув фолклорного ансамбла из Пудкарпатя (село Чинадёво) „Бабчина Співаночка" , котрі уже неєден раз радовали нас своїма талентливыма выступами. (Руководитель колектива – лавреат премії имени Антонія Годинкы панї Олга Прокоп.) А также исполнительку русинськых народных співанок Лілію Немеш, (акомпаніатор на акордеонї Віталій Брецко).
На мнї, як предсідателёви Вседержавного Русинського Самосправованя лежыть велика отвітственость за захраненя русинськуй културы, родного языка, традіцій, нашуй віры. Завто так необходима ваша помуч. И я дуже радый, же такоє читавоє число люди приняло наше покликаня, и мы вєдно годнї  сятковати у сесь прекрасный день.
 
Най благословить нас Господь!
 
 
Привітствіє Ботонда Ражі
віце-мера Еґера
 
 
Честована панї націоналный посланик, честованый пан предсїдатель, честованї притомнї!
2018 рук – се рук фамілії. Фамілія – се майважна составна клїточка сполности на землї, кровноє родство дає людям и опору, и ідентітет. Подля сёго слїдує принадлежность до націоналности, што значить єдиненя и місто у модернум світї. То што на фамілнум уровнї - захраненя родинных капчань, се значить захраненя языка, културы, традіцій, сокташув на націоналнум уровнї. Зато велмы приятно видїти вас, чути бесїды на материнськум языкови, слухати народнї співанкы и прочуствовати, што про вас так важный родинный и націоналный ідентітет. Анї єдна націоналность не має преференцій перед другов, и се правда. У віхрох історії се провказали мадярськый и русинськый народы, тїснї капчаня котрых пуддержовали ся за многі столїтя и до нашых днюв. Мадярщина великый позур удїлять націоналным меншинам, застачує їх права, пудпорує їх фунґованя матеріално. Се пудтверджує ся и тым, же по выборах 2014. рока вас представлять у Парламентї Мадярщины ваш посланик. Про варош Еґер также дуже важнї бывавучі туй меншыны, мы гордиме ся тым, же годнї сьме плодотворно сотрудити из нїма, у тум числї и из Русинами. 
А вто, же Русины вубрали наш варош про проведеня свого націоналного сята, се окрема радость. Вто, же на сято вы зобрали ся такым файным великым числом, свідчить, же вам суть важнї націоналнї сята, традіції, важный націоналный ідентітет. Чуйте ся у нас добрі, кедь вам туй добрі, кедь видїли сьте дашто інтересноє, повідайте ушыткым, кедь дашто недоброє, повічте лем менї. 
Най пуддержыть вас Бог, най Господь пуддержыть ушыток русинськый народ. Дуже дякуву за позур!
 
 
Русинськоє Націоналноє Сято
Будапешт, 21. мая 2017. рока
У златозарный ярнїй полудень, у 12 годин, на площі Ровжак прозвучав мідногласый дзвун из турнї ґрекокатолицької церьковли. Церьков была заповнена вірниками, прибывшыма пуд веденём русинськых самосправовань Мішколца, Еделейня, Абода, Вамошуйфолу и другых поселень Боршода и Саболча, славных варошув ‒ Дебрецена и Пейча. Знатый на цїлый світ знаменитый хор имени Сятого Єфрема пуд ведженём Томаша Бубнова славив Господа чудесныма церьковныма піснопінїями. Сяточну Літурґію служыв Єго Преосященство єпископ Мішколцськый Др. Атаназ Орос вєдно из сящениками о. Михаилом Тіводором и Яношом Мігалём Соноцкіём, дяками Саболчом Салаї и Робертом Лёринцї. Проповідь Владыкы была євангелськым посланём од прозріня и до каждоденного познаня насущных дїянь, оказаня помочи потребувучым, познанём духовных тайн.
 
У подалшому проґрама сята была продовжена у будовлї Націоналного Етноґрафічного Музея. По исповненю русинського націоналного гімна, предсїдатель Вседержавного Русинського Самосправованя Віктор Крамаренко привітствовав честованых гостюв а также ушыткых притомных. Поздравив также ушыткых из націоналным сятом завідувучый Главного Оддїла Держсекретаріата за реліґійнї, націоналнї и цівілнї капчаня Міністеріі Людських Ресурсув Ріхард Тірчі. У сятови зучастнили ся Віра Ґіріц, посланикарусинсув у Парламентї Мадярщины, Др. Томаш Тёрёк, руководитель секретаріата Уряда Омбудсмена, Роберт Іванчо, а депутат Мукачовської Варошської Рады, предсїдатель комісії, представителї русинськых самосправовань и цівілных орґанізацій.
 
У културнуй части проґрамы выступили ученикы Мучонської Середньої Школы имени Ласлова Каласа ( діректор Марія Рокоцкі, педаґоґы  Енікё Борбельне Береш и Шандор Йовнаш). У їх исповненю прозвучали верші и співанкы на русинськум языкови. Ґратулуєме и желаєме далшых успіхув! Концерт завершыв ся выступом русинського фолклорного ансамбла „Руснаки“, котрый своим богатым репертоаром порадовав многочиселных гостюв. 
 
Ушыткі притомнї были зачарованї імпозантным Етноґрафічным Музейом, котрый росположеный у самому сердцї Будапешта. Навщива музейної выставкы породила дїточі спомины, приятнї чуства у булшости гостюв, котрі мали можность пройти ся по залам музея. На завершеня проґрамы одбыв ся сяточный обід, по котрому ищи довго звучали цімборські бесїды.
                                                  Янош Мігаль Соноцькый
 
 
 
Сяточна бесїда предсїдателя ВРС Віктора Крамаренко
 
Честованї панїї и панове!
 
Довольте ми из особеным честованём и любовёв попривітствовати Його Преосященство єпископа Мішколцського Др. Атаназа Ороса, Ріхарда Тірчі, руководителя Главного Оддїла Держсекретаріата з вопросув реліґійных, націоналных и цівілных капчань Міністерії Людськых Ресурсув, Віру Ґіріц, посланика Русинув у Парламентї Мадярщины, Др. Степана Лявинця, предсїдателя Світового Конґреса Русинув, Роберта Иванчова, депутата Мукачовського Варошського Совіта, притомных предсїдателюв містных націоналных русинськых самосправовань, депутатув ВРС, прибывшых на днешнёє націоналноє сято, честованых гостюв. 
 
Як предсїдатель Вседержавного Русинського Самосправованя уже третїй раз звітуву ся перед вами, ги и у пережі рокы, за нашоє дїятельство. И теперь рахуву своёв повинностёв уповісти за тотї мої минулї обіцяня, котрі удало ся исповнити. Уд 1. мая 2016. рока Русинськый Научно-изглядователный Інстітут имени Антонія Годинкы фунґує при Вседержавному Русинському Самосправованю. Было обіцяня, што выдаме мадярсько-русинськый словарь и словарь русинського правописа на основі трёх варіантув русинського языка, котрі хоснувуть ся у Мадярщинї. Из радостёв хочу повідати ушыткуй общинї, што на даный момент словарі вуданї у діґіталнуй формі, а сёго лїта они будуть вудані у  печатному форматї.
 
Бібліотецї Русинув Мадярщины имени Іштвана Удварія удало ся значително поповнити книжный фонд надзвичайно богатов  и цїннов колекціёв такых рідкых выдань на русинському и мадярському языкох, котрі не мож найти и у антикварных бовтох. Збулшыло ся и число хоснователюв бібліотекы.
 
Выставочный Зал Русинської Музейної Колекції имени доктора Атаназа Фединця, дякувучи передануй родинов Фединцюв дїдузнинов колекціонера также приумножыв свої музейнї фонды. Усе булше ґруп из поєдных поселень Мадярщины голосять ся зато, жебы познакомити ся из Выставочным Залом. Завідувучый музея вєдно из ушыткыма сотрудниками и надале из радостёв чекать гостюв.
Из помочов нашої сосполної інформаційної новинкы „Русинськый Світ“ и ї електронної верзії мы інформуєме ушытку нашу сполность за актуалнї ґранты, міроприятя и вістї.
 
Порувнювучи з прошлыма роками, збулшыло ся и число нашых стіпендістув.
Честованї гостї!
Путувучы по державі, знакомлячы ся из предсїдателями, депутатами дїйствувучых самосправовань, из їх дїятельством, їх резултатами, хочу признати добросовістну роботу нашых соплеменникув.
Булша часть самосправовань, я так виджу, на 100 процентув воплотила свої обязаня.
 
Хочу одмітити и подяковати колективу середнёї школы Мучоня имени Ласлова Каласа у особі діректора, учителюв русинського языка и співув, котрі даскулько місяцюв самі предложыли и составили прекрасну проґраму, котру увидиме пуд час нашого сята и станеме свідками їх добросовістнуй роботы. Окрем сёго, хочу одмітити и похвалити Морчіку и Аннушку Бан, котрі у апрілю місяцю у Шарошпотокови коло памнятника Ференца Раковція II. перед великым числом членув русинської общины заспівали русинськый гімн.
 
Уже даскулько раз ставлю акцент на тото, што наша віра, култура, материнськый язык находять ся у великуй опасности, кедь їх не сокотити. Од мадярського уряда мы дустали максималну помуч и фінансовоє пудпорованя  и хоснуєме їх, жебы хотя бы у игравуй формі дїти и доростлї у народных співанкох учили и совершенствовали материнськый язык. 
Дякуву ушыткым, ко прийшов на Русинськоє націоналноє сято. Мы постарали ся и у сёму роцї провести його у імпозантному містї, у сердцї Будапешта на площі Кошута у Національному Етноґрафічному Музеї. По сяточных торжествох є возможность познакомити ся из експозіційов, прошейталовати по залох музея. Ушыткым желаву приятного часа проводженя. 
 
Най Бог буде з нами.
 
 
 
 
 Сяточный поздрав руководителя Главного Оддїла Держсекретаріата з вопросув реліґійных, націоналных и цівілных капчань МЛР Річарда Тірчі
 
 
Сердечно привітствуву ушыткых зобравшых ся по случаю Русинського Націоналного Сята!
Се чудесноє міроприятя проходить днесь у такому містї, де сконцентровало ся майбулше знатя за Мадярув и довєдна з нїма прожывавучых иншыма народами Карпатського реґіона, де добрі знавуть, што значить понятя „сполность“ и майважна його частка – „чоловік“. Днесь мы говориме за Русинув, за Русинську націоналну сполность, за ваш націоналный праздник. 
Історію Русинув (вадь Рутенув) становили історичні віхоры, бесчисленї вонкашні подїї. На днешнюй руднуй землї и по лінії Карпат приблизно у час дустаня Мадярами отцюзнины, у XI. столїтю уже жыли Русины, у тот же самый час отдїлнї жерела свідчать, же у часы великого перестягованя народув у V.-VI. столїтёх Русины уже прийшли на сю теріторію. Од XIII. столїтя рахувучы, у заселеню теріторії важну ролю бавили кенейзы и шолтыси, котрі были земледїлцями и скотоводами и зайняли восточну часть Карпат. Пуд час формованя державы многі племена „зайшли – вуйшли“, айбо они усе лишали ся. Айбо ниґда не было анї куртого часа, про становленя сувереної державы, сполность, у основному, была єднородна. Єдинствена стабілность, котра ґарантовала безопасность, давала силы, се єдиненя ґрекокатолицької віры и руднуй землї. Зато у минулї три столїтя значно посилив ся властный ідентітет, богатї културнї и реліґійнї традіції. Пуд час становленя мадярської нації, у ослободителнуй битцї, рішавучуй судьбу державы, Русины своїм геройством доказали, же у любый час Мадярщина годна ся бізовати на нїх, як на важну, героичну составлявучу нації.
 
Націоналноє Сято мадярськых Русинув одбывать ся 22. мая, коли зачала ся ослободителна борьба, котру возглавив Ференц Раковцій II. У Береґсасї, де частично прожывали Русины, ипен 22. мая 1703. рока Томаш Есе розгорнув заставы и зачала ся ослободителна война, маймасштабна од часув выгнаня Туркув. Сї подїї поклали зачаток становленя Мадярув ги нації, вызнаня їх у світї. Меже зучастнившых ся у ослободителнуй борьбі у великуй кулькости были Русины из западных Карпат. Они роздїлили судьбу свого повелителя, провюгшы остаток жывота у изгнаню, вадь лишыли ся на отцюзнинї, айбо были значително ущемленї у правох. Айбо віхор історії укріпив віру долинякув, гуцулув, лемкув, бойкув, прожывавучых пуд Карпатами, у тому, што захранившы свою реліґію, и розвивавучы културу, они укріплявуть свою націю. 
У XIX. столїтю націоналноє будительство, язык и література жывили ся на благодатнуй почві, котру олицетворяли Александер Духнович, Адолф Добрянськый. Айбо созданя політичнуй автономії на гатарі XIX-XX. столїть, ги мусайность далшого розвоя, ищи не сформовала ся у свідомости народа. Дуже великов проблемов было вто, што не позеравучы на высокый темп розвоя промысла и роста чиселности обывательства, Русины жыли у великуй бідности, їх жывот ставав усе невыносимым. Резултатом сих смутных подїй стала ся еміґрація коло єдного міліона Русинув лем у Америку.
 
По сконченю I. Світовуй Войны держава пуд тітулом „Руска Крайна“, істновала лем єден рук, пак, подля Сен-Деніского договора, ся теріторія была передана новостворенуй Чехословакії у дар вєдно из русинськым народом. Сим договором історична дуална монархія прекратила своє істнованя. Айбо и пуд сесь час процвітала култура, было создано Пудкарпатськоє Общество Наук, котроє мало захраняти цїнности и інтересы края. По траґедії II. Світовуй Войны пуд вплывом Совєтського Союза Польща и Чехословакія рішыли спорнї вопросы путём многократных случаюв перестягованя народа. Єдность русинського народа была знищена, а реліґія была загнана у ілеґалность. Айбо се не змогло зламати волю народа. Через даякый час народ став вертати ся на свої роднї міста, многі выкупили свої хыжі, у котрых прожывали переже.
Подїї 1989. рока и послїдувучый за нїма „третїй русинськый націоналный ренесанс“ дали можность проводити автономну націоналну політику. 1991. рока быв проведеный І. Світовый Русинськый Конґрес, котрый и до теперь зберать ся из періодичностёв у раз на два рокы. Проводить ся каждый раз у другуй державі, сим символізувучы єдинство, фундаментом котрого є язык и култура.
Хоть XX. столїтя  теріторіално розорвало русинську сполность, айбо у новоствореных державох они продовжали заселяти свої руднї землї.
Русины, бывавучі у Мадярщинї, дякувучы моралному и матеріалному пудпорованю, майсознателно будувуть свою сполность. Они создавуть школы, выдавуть книжкы, новинкы. Од 2014. рока у Мадярському Парламентї Русины мавуть свого посланика, котрый має можность успішно вплывати на націоналну політику в державі. Мы надїєме ся, же з помочов збулшеня матеріалного пудпорованя русинськоє общество и надале буде успішно розвивати ся, посилёвати ідентітет, вошколованя стане булш рузнокіпным.
Тогды мы зможеме повісти словами св. Томаша Моруса, же „традіції – се не захраненя попіля, а передача горящого поломіня“.
Я од чистого сердця желаву, жебы горящый поломінь ищи довго передавав ся из поколїня у поколїня во благо Русинув.
 
Дякуву за позур.                                                      Товмачила: Ірина Скіба