Русинські Націоналнї Сята
24.07.2017 00:00
Русинськоє Націоналноє Сято
Будапешт, 21. мая 2017. рока
У златозарный ярнїй полудень, у 12 годин, на площі Ровжак прозвучав мідногласый дзвун из турнї ґрекокатолицької церьковли. Церьков была заповнена вірниками, прибывшыма пуд веденём русинськых самосправовань Мішколца, Еделейня, Абода, Вамошуйфолу и другых поселень Боршода и Саболча, славных варошув ‒ Дебрецена и Пейча. Знатый на цїлый світ знаменитый хор имени Сятого Єфрема пуд ведженём Томаша Бубнова славив Господа чудесныма церьковныма піснопінїями. Сяточну Літурґію служыв Єго Преосященство єпископ Мішколцськый Др. Атаназ Орос вєдно из сящениками о. Михаилом Тіводором и Яношом Мігалём Соноцкіём, дяками Саболчом Салаї и Робертом Лёринцї. Проповідь Владыкы была євангелськым посланём од прозріня и до каждоденного познаня насущных дїянь, оказаня помочи потребувучым, познанём духовных тайн.
 
У подалшому проґрама сята была продовжена у будовлї Націоналного Етноґрафічного Музея. По исповненю русинського націоналного гімна, предсїдатель Вседержавного Русинського Самосправованя Віктор Крамаренко привітствовав честованых гостюв а также ушыткых притомных. Поздравив также ушыткых из націоналным сятом завідувучый Главного Оддїла Держсекретаріата за реліґійнї, націоналнї и цівілнї капчаня Міністеріі Людських Ресурсув Ріхард Тірчі. У сятови зучастнили ся Віра Ґіріц, посланикарусинсув у Парламентї Мадярщины, Др. Томаш Тёрёк, руководитель секретаріата Уряда Омбудсмена, Роберт Іванчо, а депутат Мукачовської Варошської Рады, предсїдатель комісії, представителї русинськых самосправовань и цівілных орґанізацій.
 
У културнуй части проґрамы выступили ученикы Мучонської Середньої Школы имени Ласлова Каласа ( діректор Марія Рокоцкі, педаґоґы  Енікё Борбельне Береш и Шандор Йовнаш). У їх исповненю прозвучали верші и співанкы на русинськум языкови. Ґратулуєме и желаєме далшых успіхув! Концерт завершыв ся выступом русинського фолклорного ансамбла „Руснаки“, котрый своим богатым репертоаром порадовав многочиселных гостюв. 
 
Ушыткі притомнї были зачарованї імпозантным Етноґрафічным Музейом, котрый росположеный у самому сердцї Будапешта. Навщива музейної выставкы породила дїточі спомины, приятнї чуства у булшости гостюв, котрі мали можность пройти ся по залам музея. На завершеня проґрамы одбыв ся сяточный обід, по котрому ищи довго звучали цімборські бесїды.
                                                  Янош Мігаль Соноцькый
 
 
 
Сяточна бесїда предсїдателя ВРС Віктора Крамаренко
 
Честованї панїї и панове!
 
Довольте ми из особеным честованём и любовёв попривітствовати Його Преосященство єпископа Мішколцського Др. Атаназа Ороса, Ріхарда Тірчі, руководителя Главного Оддїла Держсекретаріата з вопросув реліґійных, націоналных и цівілных капчань Міністерії Людськых Ресурсув, Віру Ґіріц, посланика Русинув у Парламентї Мадярщины, Др. Степана Лявинця, предсїдателя Світового Конґреса Русинув, Роберта Иванчова, депутата Мукачовського Варошського Совіта, притомных предсїдателюв містных націоналных русинськых самосправовань, депутатув ВРС, прибывшых на днешнёє націоналноє сято, честованых гостюв. 
 
Як предсїдатель Вседержавного Русинського Самосправованя уже третїй раз звітуву ся перед вами, ги и у пережі рокы, за нашоє дїятельство. И теперь рахуву своёв повинностёв уповісти за тотї мої минулї обіцяня, котрі удало ся исповнити. Уд 1. мая 2016. рока Русинськый Научно-изглядователный Інстітут имени Антонія Годинкы фунґує при Вседержавному Русинському Самосправованю. Было обіцяня, што выдаме мадярсько-русинськый словарь и словарь русинського правописа на основі трёх варіантув русинського языка, котрі хоснувуть ся у Мадярщинї. Из радостёв хочу повідати ушыткуй общинї, што на даный момент словарі вуданї у діґіталнуй формі, а сёго лїта они будуть вудані у  печатному форматї.
 
Бібліотецї Русинув Мадярщины имени Іштвана Удварія удало ся значително поповнити книжный фонд надзвичайно богатов  и цїннов колекціёв такых рідкых выдань на русинському и мадярському языкох, котрі не мож найти и у антикварных бовтох. Збулшыло ся и число хоснователюв бібліотекы.
 
Выставочный Зал Русинської Музейної Колекції имени доктора Атаназа Фединця, дякувучи передануй родинов Фединцюв дїдузнинов колекціонера также приумножыв свої музейнї фонды. Усе булше ґруп из поєдных поселень Мадярщины голосять ся зато, жебы познакомити ся из Выставочным Залом. Завідувучый музея вєдно из ушыткыма сотрудниками и надале из радостёв чекать гостюв.
Из помочов нашої сосполної інформаційної новинкы „Русинськый Світ“ и ї електронної верзії мы інформуєме ушытку нашу сполность за актуалнї ґранты, міроприятя и вістї.
 
Порувнювучи з прошлыма роками, збулшыло ся и число нашых стіпендістув.
Честованї гостї!
Путувучы по державі, знакомлячы ся из предсїдателями, депутатами дїйствувучых самосправовань, из їх дїятельством, їх резултатами, хочу признати добросовістну роботу нашых соплеменникув.
Булша часть самосправовань, я так виджу, на 100 процентув воплотила свої обязаня.
 
Хочу одмітити и подяковати колективу середнёї школы Мучоня имени Ласлова Каласа у особі діректора, учителюв русинського языка и співув, котрі даскулько місяцюв самі предложыли и составили прекрасну проґраму, котру увидиме пуд час нашого сята и станеме свідками їх добросовістнуй роботы. Окрем сёго, хочу одмітити и похвалити Морчіку и Аннушку Бан, котрі у апрілю місяцю у Шарошпотокови коло памнятника Ференца Раковція II. перед великым числом членув русинської общины заспівали русинськый гімн.
 
Уже даскулько раз ставлю акцент на тото, што наша віра, култура, материнськый язык находять ся у великуй опасности, кедь їх не сокотити. Од мадярського уряда мы дустали максималну помуч и фінансовоє пудпорованя  и хоснуєме їх, жебы хотя бы у игравуй формі дїти и доростлї у народных співанкох учили и совершенствовали материнськый язык. 
Дякуву ушыткым, ко прийшов на Русинськоє націоналноє сято. Мы постарали ся и у сёму роцї провести його у імпозантному містї, у сердцї Будапешта на площі Кошута у Національному Етноґрафічному Музеї. По сяточных торжествох є возможность познакомити ся из експозіційов, прошейталовати по залох музея. Ушыткым желаву приятного часа проводженя. 
 
Най Бог буде з нами.
 
 
 
 
 Сяточный поздрав руководителя Главного Оддїла Держсекретаріата з вопросув реліґійных, націоналных и цівілных капчань МЛР Річарда Тірчі
 
 
Сердечно привітствуву ушыткых зобравшых ся по случаю Русинського Націоналного Сята!
Се чудесноє міроприятя проходить днесь у такому містї, де сконцентровало ся майбулше знатя за Мадярув и довєдна з нїма прожывавучых иншыма народами Карпатського реґіона, де добрі знавуть, што значить понятя „сполность“ и майважна його частка – „чоловік“. Днесь мы говориме за Русинув, за Русинську націоналну сполность, за ваш націоналный праздник. 
Історію Русинув (вадь Рутенув) становили історичні віхоры, бесчисленї вонкашні подїї. На днешнюй руднуй землї и по лінії Карпат приблизно у час дустаня Мадярами отцюзнины, у XI. столїтю уже жыли Русины, у тот же самый час отдїлнї жерела свідчать, же у часы великого перестягованя народув у V.-VI. столїтёх Русины уже прийшли на сю теріторію. Од XIII. столїтя рахувучы, у заселеню теріторії важну ролю бавили кенейзы и шолтыси, котрі были земледїлцями и скотоводами и зайняли восточну часть Карпат. Пуд час формованя державы многі племена „зайшли – вуйшли“, айбо они усе лишали ся. Айбо ниґда не было анї куртого часа, про становленя сувереної державы, сполность, у основному, была єднородна. Єдинствена стабілность, котра ґарантовала безопасность, давала силы, се єдиненя ґрекокатолицької віры и руднуй землї. Зато у минулї три столїтя значно посилив ся властный ідентітет, богатї културнї и реліґійнї традіції. Пуд час становленя мадярської нації, у ослободителнуй битцї, рішавучуй судьбу державы, Русины своїм геройством доказали, же у любый час Мадярщина годна ся бізовати на нїх, як на важну, героичну составлявучу нації.
 
Націоналноє Сято мадярськых Русинув одбывать ся 22. мая, коли зачала ся ослободителна борьба, котру возглавив Ференц Раковцій II. У Береґсасї, де частично прожывали Русины, ипен 22. мая 1703. рока Томаш Есе розгорнув заставы и зачала ся ослободителна война, маймасштабна од часув выгнаня Туркув. Сї подїї поклали зачаток становленя Мадярув ги нації, вызнаня їх у світї. Меже зучастнившых ся у ослободителнуй борьбі у великуй кулькости были Русины из западных Карпат. Они роздїлили судьбу свого повелителя, провюгшы остаток жывота у изгнаню, вадь лишыли ся на отцюзнинї, айбо были значително ущемленї у правох. Айбо віхор історії укріпив віру долинякув, гуцулув, лемкув, бойкув, прожывавучых пуд Карпатами, у тому, што захранившы свою реліґію, и розвивавучы културу, они укріплявуть свою націю. 
У XIX. столїтю націоналноє будительство, язык и література жывили ся на благодатнуй почві, котру олицетворяли Александер Духнович, Адолф Добрянськый. Айбо созданя політичнуй автономії на гатарі XIX-XX. столїть, ги мусайность далшого розвоя, ищи не сформовала ся у свідомости народа. Дуже великов проблемов было вто, што не позеравучы на высокый темп розвоя промысла и роста чиселности обывательства, Русины жыли у великуй бідности, їх жывот ставав усе невыносимым. Резултатом сих смутных подїй стала ся еміґрація коло єдного міліона Русинув лем у Америку.
 
По сконченю I. Світовуй Войны держава пуд тітулом „Руска Крайна“, істновала лем єден рук, пак, подля Сен-Деніского договора, ся теріторія была передана новостворенуй Чехословакії у дар вєдно из русинськым народом. Сим договором історична дуална монархія прекратила своє істнованя. Айбо и пуд сесь час процвітала култура, было создано Пудкарпатськоє Общество Наук, котроє мало захраняти цїнности и інтересы края. По траґедії II. Світовуй Войны пуд вплывом Совєтського Союза Польща и Чехословакія рішыли спорнї вопросы путём многократных случаюв перестягованя народа. Єдность русинського народа была знищена, а реліґія была загнана у ілеґалность. Айбо се не змогло зламати волю народа. Через даякый час народ став вертати ся на свої роднї міста, многі выкупили свої хыжі, у котрых прожывали переже.
Подїї 1989. рока и послїдувучый за нїма „третїй русинськый націоналный ренесанс“ дали можность проводити автономну націоналну політику. 1991. рока быв проведеный І. Світовый Русинськый Конґрес, котрый и до теперь зберать ся из періодичностёв у раз на два рокы. Проводить ся каждый раз у другуй державі, сим символізувучы єдинство, фундаментом котрого є язык и култура.
Хоть XX. столїтя  теріторіално розорвало русинську сполность, айбо у новоствореных державох они продовжали заселяти свої руднї землї.
Русины, бывавучі у Мадярщинї, дякувучы моралному и матеріалному пудпорованю, майсознателно будувуть свою сполность. Они создавуть школы, выдавуть книжкы, новинкы. Од 2014. рока у Мадярському Парламентї Русины мавуть свого посланика, котрый має можность успішно вплывати на націоналну політику в державі. Мы надїєме ся, же з помочов збулшеня матеріалного пудпорованя русинськоє общество и надале буде успішно розвивати ся, посилёвати ідентітет, вошколованя стане булш рузнокіпным.
Тогды мы зможеме повісти словами св. Томаша Моруса, же „традіції – се не захраненя попіля, а передача горящого поломіня“.
Я од чистого сердця желаву, жебы горящый поломінь ищи довго передавав ся из поколїня у поколїня во благо Русинув.
 
Дякуву за позур.                                                      Товмачила: Ірина Скіба