Таборы
19.09.2018 17:23
Русинськый языковый, умілськый и спортивный табор 
Балатонфёлдвар 2018
 
И у сюм роцї у нас была можность орґанізовати русинськый молодежный табор у Балатонфёлдварї, у прекраснуй обстановцї готела Рівєра Парк, котрый росположеный у дуже файнум чудеснум паркови из окремым штрандом. Про одпочивавучых туй дїти особу радость приносить тото, же ушыткі суть довєдна и годнї стрітити ся из старыма цімборами, айбо и найти новых.
Покликаня у табор мы, ги все, розмістили на сайтови Общества Русинськуй Културы. Особый акцент быв покладеный на ученя материнського языка, націоналнуй історії, познаваня културы, традіцій. Цїль была така, жебы дїточкы не зуновали у таборі за цїлый день. Зато языкові и етноґрафічнї занятя мы переплїтали из ознакомленям из творчыма професіями, народныма умілствами, спортивныма бавками. Старали сьме ся, жебы дїти розуміли, же прийшов не лем час занять, айбо и час бавок и одпочинка. Цїла атмосфера была проникнута бесстаростливов радостёв, файнов наладов.
1-ый день
Подля обявленуй проґрамы, зачала ся стріча прибывавучых таборашув. По вечері были демонстрованї одрывкы из документалных філмув за одпочинок, зачинавучы од 2014. и до 2017. рока. Се было дуже інтересно и весело, ибо многі спознали себе у минулости и замерьковали, як вуросли за сї рокы. На вечурі отвореня табора дїточкы подїлили ся на ґрупы, познакомили ся из педаґоґами, учули за проґраму фунґованя табора.
2-ый день
День зачав ся из ранушнюй ґімнастикы. До обіда пруйшли занятя из етноґрафії, потому настало облюбеноє занятя – фарбленя и украшеня трічкох, котрі дїти дустали у дарунок. По обідї настав час занять из умілства (рукодїлство, малёваня, вылїплёваня из пластиліна и т.д.), котрі перешли у урокы музыкы на ґітарі и фортепіанї, співаня, танцюв. Каждый найшов собі занятя по дяцї.
3-ый день
По ранушнюй ґімнастицї и фриштыкови прийшло довгочеканой купаня у Балатонї, бавкы у водї, загоряня. Пак одбыло ся занятя з малёваня и материнського языка. По обідї занимали ся табораші росфарблёванём зробленых переже предметув  из глины и выготовленём керетув про подобенкы вадь малюнкы. Каждый особно вубрав, котрый сувенір зробить своїм родителям вадь цімборам на памнятку за одпочинок на Балатонї. 
У 4-ый, 5-ый и 6-ый день также проводили ся занятя з етноґрафії, малёваня, танцюв, співаня. Орґанізовали сьме конкурсы за матеріалами новинкы „Русинський Світ“, выдань „Русинськый Світ“ и „Русинськый дїточый калейдоскоп“.
На 5-ый день нас навщивили ТВ-новинарі проґрамы „Рондо“. Дїти из великым потїшенём повідали, як одпочивавуть у таборі, показовали свої умілські роботы. ТВ-бріґада навщивила занятя по жывописови, де темов было ознакомленя из новыма методами малёваня, фарбленя, котрі дїтям дуже полюбили ся. Робота кипіла до вечура, ушыткі старали ся закончити зробленї сувеніры обы мочи забрати їх дому. А потому пак ищи была дяка печи палачінты, котрі самі же изготовителї и поїли из файнов наладов.
Дуже бы єм любила выдїлити машкарный бал, у керетох котрого каждый участник табора муг проявити свою фантазію, вумыслити даякой інтересноє шатя. Были туй и „Лїтня фея“, и „Маленька прінцезна“, и „Русиночка“, и „Турецькый паша“ и казочнї рыцарі. 
У пятницю зачали сьме готовити ся ку заключному ґала-концертови на сяточноє затвореня табора, котроє было назначено на суботу. Ся подїя усе дуже доимаво дїє и на таборашув, и на прибывшых гостюв. Родина и цімборове участникув, котрі нас навщивили, из великым інтересом позерали ґала-проґраму. Великый успіх мали вшыткі выступленя.
Дуже файно выступив зводный хор участникув табора, котрый заспівав четыри співанкы „Русь Пудкарпатська Сята“, „Тече вода каламутна“, „Ой, летїли гусонькы“ и „Ой, Марічко, чичері“.
На 8-ый день єдна ґрупа дїти одыйшла на екскурзію до Тіганя, а друга – на панорамноє роспозїрованя Балатонфёлдвара.
А вечур были прощалнї ґріл-вечуркы, де гостили ся праженым мнясом, зеленинов, а на десерт была цукрова вата.
У послїднїй таборовый день была слободна проґрама, ушыткі вухосновали свуй час на купаня, загоряня, бавкам на водї, прогулкам по варошыкови.
Прийшов смутный час сконченя роботы табора, дїти откланёвали ся од педаґоґув, од цімборув з надїёв, же нарук они назад стрітять ся и будуть мати можность зучастнити ся уже у новых проґрамох и дустати ищи верей доимув.
Мы дуже надїєме ся, же и теперь вийшло нам розвити у дїтёх дух націоналного ідентітета, креативность, чуство цімборства, помочы єден другому.
Табор быв фінансованый Міністеріёв Людськых Ресурсув на основі вуграного ґранта NEMSZ –TAB-18-0444.
 
Олґа Сілцер-Ликович
предсїдатель Общества Русинськуй Културы
 

 
Русинський табор материнського языка и духовного жывота. Боґач 2018
 
По сконченю учебного рока из довгочеканыма вакаціями зачали ся дїточі лїтнї таборы. Двадцять школашув мали сяку можность, дякучучы фінансовому пудпорованю МЛР. Сёго рока табор материнського языка и духовного жывота проходив у знамому на ушытку Европу поселеню Боґач.
Поселеня росположеной у пудгорю возвышености Бюк, у первум шорі, знатуй дякувучы своїм лїчебным водам, а также своюй природнуй красотї и особостям.
Участникы табора усалашыли ся у деревлянуй хыжі на улицї Сарваш. По прибытю дїти нараз обжыли містности и чули ся, ги дома. У первый день табораші ознакомили ся из предстоящов проґрамов. Потому зачало ся купаня, котрой помогло забыти школнї еґзамени. Вечеря была такой на теріторії купалнї. По послиїднїх флюцканёх воды зачало ся знакомленя и бавкы довєдна. По вечаршуй молитві ищи довго звучали цімборські бесїдованя.
На другый день, позад дождя, мы учинили екскурзію на гору Кейкештете. Автобус повюз нас до Дёндёша, а пак малов желїзницёв мы пудняли ся на Синїй Верьх. Мы наслаждали ся чистым свіжым воздухом и студенов водов из потока. Пак залїзли на філаґорню и любовали ся прекрасныма пейзажами.
У Дёндёші из великым інтересом попозерали церьков францісканцюв. Туй спомнянули похованого туй Вок Ботяна, вадь Яноша Ботяна, котрый быв єднов из выдатных особ, зучастнившых ся у збуреню Раковція
У храмі роспозерали скулптуру Пиеты рідкуй красы, а также познакомили ся из фраґментами, котрі односили ся ку поєдным етапум будованя. Пуд вечур, унавенї, айбо збогаченї новыма познанями, мы вернули ся дому. По вечері были бавкы довєдна, знакомленя из містныма памнятныма и достойныма на позераня містами. На третїй день мы много купали ся, учили русинськый язык, премудрости духовного жывота, занимали ся бавками, спортивныма конкурсами.
Четвертый день зачав ся ранюшнёв ґімнастиков. Пак быв фрыштик и моленя. По сёму мы на автобусї навщивили Сафарі Черейп фолу. Пак было знакомство из унікатнов за красотов долинов Гор, де попозерали сьме бываня первобытного чоловіка. Также увидїли древнї кымакы, хороненї ростины, природнї образованя.
По обідї на тому же автобусові путовали сьме у Носвой. Туй попозерали селську хыжу, котруй дас 200 рокув и покоштовали ланґош, упеченый у пецови. Знакомили ся из давнїма ремеслами, самі пекли смачный колач по старому рецептови, сїяли муку, замішовали, дали тїстови вукиснути и из нетерпінём чекали, коли уже буде готовый. Ушыткі позерали на дверцята, через котрі мож было учути чудесный аромат колача из сливовым лекваром, учиненого властныма руками.
У Носваї мы попозерали бываня-печеры, вурубанї у туфовум камінёви. Дому прибыли сьме унавенї, айбо дуже доволнї. Вечеря была чудесна, а пак одбыло ся пудведеня резултатув дня.
На 5 день назад изучали сьме прикладной умілство. Из цвітного бісера зладили сьме русинськый герб, а пуд час роботы над ным, учили русинськый гімн. Окрем того учили сьме буквы и слова, молитву Отченаш.
По обідї мы навщивили містну церьков, фундамент котруй быв закладеный ищи у 13 столїтю.
По вечері зучастнили дїти у тестові на смілость, котрый пройшов из великыма пережыванями. 
Остаток вечура пройшов у зберанёви на обратну путь и споминкох за щастливі дни одпочиваня. Шесты день пройшов у незабывємых купанёх. По обідї ищи раз зобрали ся, спомнянули за сейсь прекрасный тыждень. Дякуєме Морчі нейні, Жужа нейні и о. Яношови, котрі учили нас, мерьковали на нас. На другый рук назад збереме ся довєдна.
 
Уд имени спочивавучых дїти:
о. Янош Мігаль Соноцькый
 
 
 
           
 

 


 

 


 
 
Русинськый табор по зохраненю традіцій народнуй музыкы
 
Уже сьме звыкли до того, што Русинськоє Націоналноє Самосправованя Пейча традіційно проводить дуже файнї міроприятя. Дякувучы фінансовому пудпорованю Міністерії Людськых Ресурсув од 18. до 22. юнія у готелу „Парк Рівєра‟ у Балатонфёлдварі,  у керетох русинського дїточого табора по захраненю русинськуй народнуй музыкы зучастнило ся 30 дїти ушыткых возрастных катеґорій, од 6 до 16 рокув. Основу проґрамы табора склали хованя и обученя дїти у традіціёх русинськуй културы пуд руководством педаґоґув-музыкантув Йожефа Чегілї, Легела Домокоша, Др. Тімеї Рейті Тімарни. Каждоденї репетіції, занятя з музыкы дали свої резултаты и провказали ся натулько успішныма, же за рішенём участникув табора, быв створеный ансамбл ґітарістув из 20 особ. 
Прогулка на шіфі принесла участникам табора много задоволеня. Думаву, же приятнов нечеканостёв путованя у Тігань стали три выступленя ансамбла на теріторії Абації, котрі были достойно оцїненї містнов публиков и одпочивавучыма. У паркови, на площі, на улицёх звучало голосной тапшаня, котрым позерателї привітствовали выступавучых. Своє „грозенко‟ у імпровізованї концерты вносило и вто, же поєднї юнї гудакы были натулько маленькі, же їх майже не было видко позад ґітар, на котрых они бавили. 
Успішному проведеню табора способствовало и вто, же из дїтьми вєдно зучастнила ся делеґація од Пейчського Русинського Самосправованя у числї 11 особ  и 10 родителюв дїточок, котрі всесторонё помагали педаґоґам.
У керетох богатуй проґрамы лїтнёго табора педаґоґы Мігальне Беце и Мігаль Беце провели дїтям екскурзію у світ народного вышываня,  котрой має давнї традіції у русинського народа. У слободный  од занять час были орґанізованї екскурзії, прогулкы до центера варошыка, на пристань. Природнё, же сякі екскурзії были довєдна из музыкалныма уроками, обученём бавленя на фортепіано и класичнуй ґітарї пуд веденём Жужы Лебеды и Легела Домокоша. Обученя русинському языкови проводив Др. Михаил Капраль, а урок русинськуй народнуй музыкы вюв Йожеф Чегілї при пудпорованю співанковуй ґрупы „Ой, Марічко!‟. Умілство плетеня кошарув из лозы выкладала Ержебет Петровіч.
Дякувучы інтересным філмам Дёрдя Розваня за Пудкарпатя, желавучі мали можность познакомити ся из сим чудесным крайом. Ушыткого было указано 4 філма пуд тітулами „Од Ужгорода до Ужоцького перелаза‟, „Од Мукачова до Верецького перелаза‟, „Вышня Тиса‟, „Гуцулська земля‟. Сї додаточнї проґрамы зробили одпочинок учасникам табора май содержателным и обернули позур ищи и гостюв отела. 
Айбо што ищи треба дїтюм на одпочинок? И у сёму не было хыбы. Ушыток слобудный час быв одданый купанёви у Балатонї, загоряню, бавкам з лоптов, трамбулінови и т.д. Ко мав наладу, муг научити ся имати рыбу, ибо йсе природнё, коли чоловік находить ся коло воды, а ищи и на Балатонї, має дяку до горґасаша, зварити поливку з рыбы. У сюм дїтюм помуг Йожеф Вінґер. 
У послїднїй день перебываня у таборі одбыв ся прощалный концерт. Из великым успіхом выступили новоствореный ансамбл ґітарістув, вокалный ансамбл из 5 особ, што заспівав русинські співанкы, и вокалный квінтет „Верховина‟.
Закрытя табора было направду „солодкым‟, зато же у готелу „Парк Рівєра‟ тримали гризачкові вечуркы. Слїдувучый день зачав ся из збераня у путь, а мало пузднїйше автобус уже тримав путь на Пейч. Богата лїтня проґрама полюбила ся ушыткым участникам табора, айбо усёму приходить конець. Але тот факт, же пуд час одпочинку быв созданый ансамбл ґітарістув, дав імпульс на нові ідеї по захраненю русинськых народных традіцій у лїтнюм таборі и на другый рук. 
И тогды, пудняти вітрила, попутнёго вітра! 
 
Дёрдь Розвань, новинарь
Товмачила: Ірина Скіба