Ґрекокатолицька Цеpькoв

Русинськый отпуст 2023.

 

7-го авґуста, ги каждый рук, у послїдню недїлю місяця тримали сьме у Шайовпалфолї Русинськый отпуст у честь того, же 1717. рока од 6-го януара до 16-го фебруара ту слызила ся кровляныма слызами ікона Богоматері. Ся ікона и теперь у церьковли.

На ґрекокатолицькоє сято прийшли многі.

Про вірувучых се сято важноє. Про „цівілных” могло быти также, ибо видїли іспові давучых ся отцюм у кертови церьковли, люде у церьковли, сидячых вонка у павіліонови и позеравучых службу по телевізорови вадь слухачувых літурґію крyзь мікрофоны.

Была велмы спекотна хвіля. И у церьковли и звонка. Бывавші ту люде звикнутї ку моцы сонця, они роблять на землёх, ги и отцї у церьковли у рясох про душі, ибо главной є робота, служба.

Шором літурґії, котру тримали мадярськым и у честь Русинув и церькувно-словянськым языком клерикы з Пудкарпатя и многі з вірувучых (дякуєме!), у казанёви Єго Преосященство єпископ Др.Атаназ Орос повідав за повторявучу ся історію з Сятого писаня за робутникув у виницї, ку котрым ґазда загнав свої люди, бо робутникы не заганяли му урожай. „Вшыткых вадь побили, вадь забили, жебы мати своє богатство. Історія повторять ся, убивавуть за своє, про себе - никого не інтересувать инші. Проти сёго можеме мати силу лем од любови, лем од познаня и побореня гріхув.”

Прозвучали послїднї слова літурґії, притомнї мало ищи сидїли по аміню, тихо, з облегчавшов душов.

По мадярськум и русинськум гімнох шейталовали сьме долу на гостину. При файно наладженых столох люде поїли, одпочили, бесїдовали, пак спокуйно, мало зфарадлованыма путовали дому.

Файно дякуєме орґанізаторам сята Адамови Шімарському, Золтану Фекете младшому и Жужі Токач (РНС Шайовпалфола), мерови Золтанови Фекете и отцёви Атілови Кішови и його жонї, помучникам за гостинство и красну орґанізацію паломництва.

На отпустови были притомнї Віра Ґіріц, посланикРусинув у Парламентї Мадярщины, Віктор Крамаренко, предсїдатель ВРС, Олґа Сілцер-Ликович и Янош Соноцькый, пудпредсїдателї ВРС, Янош Кожнянськый, предсїдатель ОРМ; Марія Соноцька, предсїдатель Мішколцського РНС и области БАЗ, предсїдателї и члены другых РНС Мадярщины.

 

Фотоґрафії

 


 

Юбілейный отпуст у Шайовпалфолї 2022. p.

 

Уже десять рокув тримлеме русинськый отпуст у Шайовпалфолї у честь того, же у фебруарі 1717. рока туй слызила кровавыма слызами ікона сятуй Богородицї и слызы не замерзали. Наш великый праздник орґанізовали Ґрекокатолицька церьков и Русинськоє самосправованя Шайовпалфолы з пудпоров Вседержавного Русинського Самосправованя и Правительства Мадярщины.

На юбілейный отпуст пришло читавоє число Русинув и гостюв - дас 270 люди. По Утренюй зачала ся главна служба пуд веденём Єго Преосященства Др. Атаназа Ороса, єпископа Мішколцськуй ґрекокатолицькуй єпархії и другых ґрекокатолицькых парохув Мадярщины. Служыли на двох языкох: по мадярськы и по церькувно-славянськы. Як повів містный парох Атіла Кіш перва служба была у сюй церьковли по славянськы 1772. рока, коли будовали нову церкву на містови старуй русинськуй, будовануй 1711. рока, и послїднїй раз 1917. рока.

Служба зачала ся по мадярськы и колы пришов шор на церькувнї співанкы на крылосї заспівав Бізантійськый мужськый хор Сятого Єфрема по церькувно-славянськы. Чудеснї и чистї голосы співакув, орнаменты мелодій наповнили церьков и душі вірникув. Хор співав літурґію Сятого Йоана Златоустого на музыку о. Йоана Бокшая про мужськый хор. Сесь музыкалный твур, котрый раховав ся страченым, быв воссозданый заново ведучым хора Др. Томашом Бубновым (котрый сятковав у юліёви 65-ручный юбілей – ґратулуєме) з мужськым хором 2002. рока.

Єго Преосященство Др. Атаназ Орос у каза¬нёви повів за силу и честованя десятёх божых законув. Говорив, же кедь єдного закона не дотримаш, не дотримаш и другых. Говорив за катастрофу войны, же брат брата, жон и дїти убивавуть тотї, ко перед сым ходили до церквы, котрі віровали. За Русинув, котрых не признавуть, айбо умиравуть на фронтови. За біглякув, котрі стратили родакув, фамілію, хыжу, вшытко. Жыють далеко од дома, тяжко. Треба змирити ся, бoгатство не стоить того - за єванґеліём от Матвія (19.23-26).

По сконченю службы Др. Іштван Шімічко, ведучый парламентськуй фракції ХДНП, повідав за важность духовности, за цїнность днукашнюй силы, котру маєме од предкув, од традіцій, од фамілії, од віры и од любови. Матеріалность бере своє а віра щезать.

Віктор Крамаренко, предсїдатель ВРС подяковав за красный праздник и одзначив важность списованя обывательства, призвав вшыткых заголосити свою націоналность и віру.

Коло церквы посятили павіліон и похоронну залу. По ушыткых церемоніёх притомных погостили обідом, до котрого, як и 10 рокув сперед сым, были ґаздувскі фіномнї шутеменї, котрі напекли містнї жоны - дякуєме!

На отпустови меже иншыма были притомнї Др. Іштван Шімічко, ведучый парламентськуй фракції ХДНП, Річард Тірчі, ведучый Главного оддїла Канцеларії премєр-міністера з вопросув конфесійных и націоналных капчань, Віра Ґіріц, посланик Русинув у парламентї Мадярщины, Віктор Крамаренко, предсїдатель ВРС, Янош Соноцькый, пудпредсїдатель ВРС, Янош Кожнянськый, предсїдатель ОРМ; Марія Соноцька, предсїдатель Мішколцського РНС и области БАЗ, предсїдателї и члены другых РНС Мадярщины.

Дякуєме орґанізаторам и їх помочникам за їх роботу, Русинам и гостям за любезну притомность.

 


Великдень 2022. р.
Кличу жывых!
Vivos voco. Mortuos plango. Fulgura frango.
(Кличу жывых. Бануву за мертвыма. Переможу громовицю.
Нaдпис на дзвонови, фраґмент из середновічного леонінського верша.)
 
 У рвучых ся до небес церьквох дзвоны жыють. Дакотрый саменькый проводить час, подаколы задзвонить. Другі дзвоны   довєдна з меншыма вадь булшыма братями розганявуть меже небом и землёв каждоденнї новости.

У час приладжованя до Великодня заганявуть нам поспівкы великого поста.

Дзвун кличе жывых, бо выявлять ся Господь Жывота. Кличе поклонити ся, призивать нас. Просить каянём славити го, жебы у день благословеного воскресеня могли сьме з радостёв співати и славити Його, Спасителя нашого, ко переборов смерть.

Раннїй дзвун дня воскресеня превосходить ушыткі людські змaганя! Бог зясь перемагать Исусом Христом. Перемагать смерть, насилну людську натуру. За што люде усе бановали, и дзвун болячым голосом оглашав, з новов сылов обявлять ся - жывот у днёви радостного воскресеня. За йсе гласить природа, се желає тїло и душа людины.

Се розголошує металовый дзвун руды, передає небесным словом спасеному челядникови непреривноє, ушыткой обновляючоє воскресеня.

Дзвонить, співать дзвун, кличе жывых, оплакує мертвых.

Сила його лоскота переконать громовицю! Днесь голос дзвонув мусить перебороти и злу силу перуна, сотвореного могучныма людьми, грозячого народам, домам.

Молиме Воскресшого Христа, же божественов силов, вседержытелём да преобразить сердця, мышленя ведучых народами, абы честным умом, богобоязностёв корманёвали народами ку мирнуй, щастливуй, без тревогы и войны будучности.

Голос дзвонув на турнёх нашых церьков, жыюча у ных душевность и превосходячоє вшелиякый ум слово Христа да дасть нам мир у нашум тревожнум світови, абы мали сьме мирный, тихый, спокуйный жывот, абы єдным словом и сердцём свідчити сятоє воскресеня Христа и вічный жывот!

                                                              о. Янош Мигаль Соноцькый

 

 

Осяченя крестув Іроты

 

Рано 20-го марца 2022. p. путували сьме кривыма дорогами до Іроты, у сю далеку перлу Боршода, на осяченя двох крестув: єден при путёвиперед селом, другый у дворі Културного дома.

Осяченя было прикапчаноє ку церьковному сятови Здвыгы за ґреґоріанськым календарём, и зачинало ся службов у церьковли Покровы, котра была побудована 1846. рока на малум айбо крутум бережкови у центрови села. Службу тримали главный вікарь Мішколцськуй єпархії Ґейза Югас (вун поповав туй од 2008. до 2011. рока) и містный парох отець Лайош Ковач, котрый слїдовав за ным на містнуй парохії. У казанёви вікарь Ґейза Югас приказовав за прямоє и фіґуралноє значеня креста, за його ролї у нашум жывотови.

По богослуженю притомнї спустили ся до креста при путёви на зачатку села, де вікарь Ґейза Югас осятив новый крест. По сёму осятив и обновленый крест у дворі Културного дома села. Сяточнї  бесїды тримали мер Ласлов Мікловш, депутат Парламента Золтан Деметер и Віктор Крамаренко, предсїдатель РНС. Позад сёго притомных покликали на аґапе.

Будовав и обновляв кресты пудузятник Іштван Ліґа, корпусы малёвав Др. Ґабор Янка, парох Казінцбарцікы. Роботы пудпоровав уряд Мадярщины пуд ґрантом Русинського самосправованя Іроты NKER-KP-1-2021/1-00420 „Субсідія придорожных крестув 2021.”, а были исповненї минулого 2021. рока з пудпорованём Канцеларії премєр-міністера. 

 

 
2022. Перві сята нового рока 
Водокщи
 
 
У перві дни нового рока сонце ищи лем завічать блиск своїх теплых промінюв. Тяжко пробивать ся через похмурнї темнї хмары. Природа, создана Богом, прикрашать даколы білоснїжный, а даколы и болотом покрытый світ чудесныма ледовыма ціфрованями. Наша людська натура жадать світла и тепла. 
Вірувучый во Христа готовить душу свою, жебы почуствовати близость Господа Бога. Наш рук зачинать ся великым сятом Водокщув. Сято явленя Господа нашого Исуса Христа и Єго крещеня у водї Йордана. Богатї обряды нашуй церквы, Велика Вечурня, молитвы и сята Літурґія давуть можность душі вірникув пудготовити ся до Богоявленя, колы сященик у церьковли вадь коло рікы осячує воду. Величественый обряд, богатый літурґічныма и народныма традіціями.   
Осяченя воды має булшу значимость ги быти притомныма у зрілещнуй подїї. Обряд осяченя воды и твореня Сятуй Тройцї кличе нас до бессмертного жывота Исуса Христа Сына Божого через покаяня.
Єго даром є проща гріхув через покаяня; осячена вода, ушытка околность, де мы жыєме, и сам осяченый чоловік, котрый чуствує благодать у своюй душі и изглядовує чудо давкола себе.  
Айбо чудо є у нашых рукох. Христос послав нам його, Вун дав нам його. Сята вода є у склянуй фляшцї так, ги колы Богородиця у Руздві обнимать свою дїтину, захранять ї. Туй и є истина невиности, котру Господь дав простому чоловікови. Ибо ся вода не казить ся, што и доказує єствованя Господа Бога.
Чого ся осячена вода не губить ся, не сплісніє ся?
Бо у нюй є сила Божа! 
Тогды то значить, ош Бог є из нами! 
„Благословеный тот, ко иде во имня Господнє. Бог є Господь, и Вун освітить нас”.
 
 о. Янош Мигаль Соноцькый 
      

 
 2022. Осяченя свічкы на день Богородицї 
Представленіє Исуса Христа на 40. день у Єрусалимськум храмі
 
Представленіє, то є рітуалный обряд жыдув. Доказательство здоровля матери и жывотосхопности дїтины. Тулько жертвувуть на вто, кулько мавуть добра. Йосиф и Марія не мавуть нич, лем Дїтину. Многі люде лем се видять. Даякі и штось инакшоє видять у Дїтинї: Єдиного Сына Божого!
Дїтина ищи слаба. Брати ї мож лем осторожно, а держати увірено. Вонкашность ї особа. Ангелы, пасторы, королї тягнуть ся до неї, а народ кланять ся юй. На 40. день мож булше знати за неї. Од неї исходить дїточа невинность и Божествена любов. И то мож чуствовати, видїти. Не ушыткі видять сесе, лем вубранї. Родителї дїтини, котрі уже знавуть, ко Вун, и даже пророк Сімеон и Анна, моляча ся стара вдова. Вун излучає світло, же то є Вун! Таков была и віфлеємська звізда. Ги світло и тепло свічкы, огня, из помочов котрого ушытко ся мінять, ибо темінь пропадать.
Из притомностёв Исуса Христа и його ученя пропадать и духовна темінь, и єствованя Божуй Истины приходить и просвітлять наш Дух. 
День Водокщув майдовгый из світлом. Булше сьме ся дузнали за світ и нашоє єствованя. Булше треба увидїти и дузнати и у Исусови Христови. Вун є Сыном Божым, Спаситель наш. Світло світа нашого. Осячена свічка сімболизує Єго. Наша віра ламка и крехка. Апостол сятый Павел порувнює ї з глинянов судинов. Захраняєме віру нашу, ги огень свічкы, жебы вугнати темінь, так ги Христос принюс нам світло Истины Божуй.
 o. Янош Мигаль Соноцькый
 
Молитва:
Маріё, Благодателнице жывота нашого, храни и бережы народ свуй  од ушыткых бід и тривог”.
 
Товмачила: Евеліна Скіба

 
Русинськый отпуст у Абодї 26.09.2021.
 
Мы пробудили ся у чудесный день. Вызначный день нашуй сполности наконець то прийшов. Днесь зобрали ся вірникы из Абода и його околиць, а з ныма и їх родина, котра далеко жыє од родных міст. Се є прекрасна можность стрітити ся и довєдна сятковати, молити ся Богу нашому, Богородицї Дїві Марії та и поблагодарити їх за вто, же нам удало ся пережыти тяжкости позад пандемії, од котруй нас захранив Господь.
Наші предкы на честь родного дня Дївы Марії побудовали церьков, котра хранить нашых вірникув, ибо про ных было все важно молити ся до Божуй Матері за ї милость и материнську любов ку нам. Мы радї видїти нашых обывателюв, з якым старанём они приладжувуть ся до сята, до стрічі нашых братув и сестер, обы роздїлити общу радость и обговорити тяглости жывота. Приладжованя были замітнї всягды: дако пораїв церьков, дако приберав каплицю и двур, кось помагав
на цвынтарі, ибо на гробох обявили ся краснї свіжі чічкы. Містнї жоны ладили праздничный обід, смачнї шутеминї, поґачі и русинські ланґоші. На рано прибыли торговцї из шаторами и своїм товаром на радость дїтюм.
Особоє значеня днешнёго праздника придає и вто, же Русинськоє націоналноє самосправованя Абода з помочов ґранта змогло обновити кресты, Сполностну хыжу Сятуй Троицї, а также и каплицю. З великов любовлёв мы чекали Єго Преосященство єпископа, обы посятив сесї обновленї кресты уєдно из каплицёв.
Праздник почестовали: Віктор Крамаренко, предсїдатель ВРС из жонов; Віра Ґіріц, посланик Русинув у Парламентї Мадярщины; Янош Кожнянськый, предсїдатель ОРМ; Марія Соноцька, предсїдатель Мішколцського РНС и области БАЗ; Решчанска Берталанне, мер Абода и многі представителї націоналных самосправовань.
Русинськоє самосправованя Абода покликало вшыткых сященику из їх фаміліями, котрі даколы служыли у Абодї вадь у боршодськум окрузї. Торжественым зробили наш праздник парох Андраш Кондаш из Шелеба, парох Ласлов Трешчула из Гомроґда и еделейнськый парох Ласлов Марінчак, парох Лайош Ковач из Іроты, парох Дёзё Балоґ из Ракоцая, сященик Дёрдь Галас и само собов містный парох из Абода Дёрдь Орос Товт. Сященикы зобрали ся у парохії довєдна из Єго Преосященством єпископом Др. Атаназом Оросом, котрых вірникы пуд крестом и дзвоны дзвонув попровадили до церквы. Наш отець єпископ зазначив, же теперішнїй отпуст є особым. Сятый отець ожывив у нашуй памняти літурґію, котру вун откончив у Пряшови за бізантійськым рітуалом, и ту мысль - котра про нас, ги про христіанув є опредїляючов - же крест має быти усе у нашум сердцю и жебы Божа любов нам являла ся каждый день.
Поєднї части и пінія Сятуй Літурґії тримали ся на мадярськум, церькувно-славянськум и русинськум языкох, ги напримір „Херувімы", „Трижды Сятыє". Дякувучы канторови Арону Молнарови из Мучоня служба стала майвызначнов и майпраздничнов.
У кунцёви парох Дёрдь Товт Орос поблагодарив покликаных, котрі своёв притомностёв оддали честь абодськым Русинам, мадярському урядови за їх фінансовоє пудпорованя, котру дустала наша маленька русинська сполность на ремонтнї роботы, дякувучы котрым мы годнї ся молити у обновленуй церьковли и на сюм містї потримати наші русинські културнї міроприятя.
Окреме благодариме пароха Ґабора Янка из Казінцборцікы за його прекрасну роботу у оформленю корпусув на обновленых крестох. Сесь день быв знаменателным про нас, ибо наш єпископ Др. Атаназ Орос вітав нас Божым Словом. Церькувнї торжества закончили ся процесіёв и посяченём сполностнуй хыжі и Каплицї. Притомнї вірникы вдохновено проспівали наш гімн. Дуже файно было стрітити ся з приятелями, русинськыма паломниками и комуніковати з ныма. Братська стріча продовжала ся коло богатых їденём столох. По обідови ушыткі могли покоштовати шутеминї, ланґошї и поґачі, котрі спекли абодськї жоны.
 
Великоє щастя и незгладима памнять ся лишыла позад нашого русинського отпуста.
 
                                                                                                              Мікловш Орос-Товт

 

                                                                                                     Товмачила: Евеліна Скіба 

 


 

Паломництво Русинув у Шайовпалфолї 23.08.2020.

 

Пуд орґанізаціёв парохії и Русинського Самосправованя Шайовпалфолы

при пудпорованю Офіса премєр-міністера,

Вседержавного Русинського Самосправованя,

русинськых націоналных самосправовань области Боршод-Абов-Земплин,

многых иных русинськых самосправовань и цівілных орґанізацій ОРМ и ОРК

 

При сложывшуй ся сітуації, подля інструкцій, припутовали церьковнї лиця, представителї и урядникы русинства у Ґрекокатолицькый Храм Сятого Духа Шайовпалфолы 23. авґуста с. р. Русинськый отпуст сёго рока, паломництво состояло из Утренї и Сятуй Літурґії, праздник одзначали душевный покуй, рітуалы.

Службу тримали на мадярськум и церькувно-славянськум языкох Др. Атаназ Орос, єпископ Мішколцськуй Ґрекокатолицькуй Єпархії, отець Янош Мигаль Соноцькый, отець Ласлов Трешчула ипарох о. Атіла Кіш.На обрядох вєдно з кантором и креликами также служыли и монашкы из містного монастыря. На богослуженю были притомнї Віра Ґіріц, націоналный посланик Русинув у Парламентї Мадярщины, Віктор Крамаренко, предсїдатель Вседержавного Русинського Самосправованя, Золтан Фекете, мер Шайовпалфолы, представителї містных русинськых самосправовань.

Про тых, ко не муг быти з нами,цітуєме из предікації єпископа: „…мы прийшли не на фестівал и не на отпуст, мы паломникы, ги ушыткі наші отцї, ги кажуть псаломы. Апостолы од Господа, а мы од апостолув дустали тоту віроісповідь, тоту сяту традіцію, котра особо по недїлям у дообіднї годины одголошує ся по церквох нашых.  Айбо не лем по церквох треба ї голосити, коли ищи все видиме вто, же люде блукавуть гев-ту и в заблуженю своюм не находять правдыву путь, майважно пошатовати и передати од воскресшого Исуса, апостолами нам передану правду, істинной посланя. Русинському народови также се давало силу и тогды, колы не было своюй державы, и тогды, колы політичнї інтересы были важнїйші од народных...

...Сёго рока міліоны люди перестали ходити до церьковли изза извістных карантинных дїянь. Айбо Господь наш такый милостивый, же предоставляє своє тїло и кров не лем апостолам, а и ушыткым днешнїм вірувучым также. И мы, котрі-сьме ту днесь - многых представляєме. Не думайме, же мы прийшли од имени лем представительных люди, прожывшых много рокув. Особо презентуєме ґенерацію маймолодых, дїти. Судьба русинського народа также зависить не лем од cтаршых, авторітетных, а и од дїти также. Треба передати традіцію на їхнї уста и сердця. У кунцёвиавґуста передаву каждому сї домашнї завданкы.Будьме одповідалнї за йсю ґенерацію, поверьх того, же купиме книжкы и зошыты...

...На днешнюй Сятуй Літурґії думаєме не лем за жывых. Споминаєме стовкы русинськых сестер и братув, котрі умерли у послїднї місяцї, молиме ся за тых, котрі ся похворіли сёвхворотов. Так прошу вас, дайме ся довєдна – хоть нас и немного – про тых, котрых представляєме, про тых, судьба котрых дїло сердця нашого. Обы-сьме были єдинї, обы передали сяту традіцію...”

Душевной паломництво помогло перенести тяжкости, вызваныма новыма обстоянями затерьханой каждоденности, дало бізованя и надїю на будучность, ги каждой Богослуженя дає, лем теперь треба булше сил. Ведля службы духовну cилу дали ищи стрічі зо знакомыма, колеґами, обговорюваня вопросув нашуй націоналности, давно не видженї усмівы, давно не чутї слова. Надїєме ся, и выходячы из нашых можностюв, учиниме вшытко, обы на слїдувучый рук Русинськый Отпуст быв зясь файным и значным.


Русинськый Отпуст у Шайовпалфолї 07.09.2019.

 

7. септембра 2019. рока пуд орґанізаціёв парохії и Русинського Самосправованя Шайовпалфолы при пудпорованю Офіса премєр-міністера, Вседержавного Русинського Самосправованя, русинськых націоналных самосправовань области Боршод-Абов-Земплин, многых иных русинськых самосправовань и цівілных орґанізацій ОРМ и ОРК у ґрекокатолицькуй церьковли Сятого Духа очередный раз одбыв ся Русинськый Отпуст у Шайовпалфолї. Сято зачало ся в девять годин утренёв, за котров послїдовала в дясять годин Сята Літурґія. Службу тримали Єго Преосященство Фюлёп Кочіш, митрополит Гайдудороґськуй митрополії, Єго Преосященство Др. Атаназ Орос, єпископ Міщколцськуй Ґрекокатолицькуй Єпархії, вікарь Ґейза Югас, діакон Золтан Дебреценї, парох Атіла Кіш, Серґей Русинко, секретарь. Сята Літурґія проходила на церькувно-славянськум языкови и сопровождала ся пініём семінарістув, прибывшых на сято из Пудкарпатя.

У своюм казаню Єго Преосященство Фюлёп Кочіш, митрополит Гайдудороґськуй митрополії, обратив позур на щастливу єдночасность сята Богородицї и Русинського Отпуста. Роженя Дївы Марії Єго Преосященство назвав зачатком нового жывота, котрый збогатив Господь Бог, ибо Она носила Исуса пуд своїм сердцём. Йсе ученя проповідовав Йоан Креститель, послїднїй пророк Старого Завіта, котрый и передав го Новому Завітови и нам ушыткым.

Мікловш Шолтейс, держсекретарь з вопросув реліґійных и націоналных капчань Офіса премєр-міністера одзначив вікову одданость Русинув  мадярському народови, своюй Отцюзнинї, и не у послїднїй шор,  ґрекокатолицькуй вірі. Йсе ушытко мусайноє было и є про выжываня и утверженя народа. У сюй намазї вшелияку помуч надає Уряд и буде надавати у будучности. Напримір, 25 міліонув форінтув на обновленя турнї и звонув ґрекокатолицькуй церьковли у Шайовпалфолї, будованя Русинського Центера у Дебреценї-Йовжа, ґрекокатолицькуй церьковли и др. На завершеня попросив Русинув, жебы свою наладу, преданость они передавали молодым ґенераціём.

Віктор Крамаренко, предсїдатель Вседержавного Русинського Самосправованя, подяковав за моралноє пудпорованя и силу, котрі дає Отпуст, и попросив ушыткых притомных, котрі зобрали ся читавым числом, вецей ги 300 люди, обы передали и тым, ко не змуг быти на сятови. Обратив позур на тото, же днешнёє міроприятя, Русинськый Отпуст, є послїднїм у сюм ціклови, упередї выборы, и попросив ушыткых голосовати, як пудказує їм совість и пересвідченя.

Єго Преосященство Др. Атаназ Орос, єпископ Мішколцськуй Ґрекокатолицькуй Єпархії выразив велику радость за вто, же у сесь день многі высокопоставленї сященикы у єден и тот же час тримали Службы Божі и прикапчав ся до слов митрополита Фюлёпа, же єдночасность сых праздникув є проявленём старунка нашого Господа. Подяковав креликам из Пудкарпатя за зучастненя у сятови, котроє стало ищи єднов нагодов обернути позур на положеня нашых пудкарпатськых братув.

У Русинськум Отпустови зучастнили ся Русины из Aбовда, Орнота, Башкова, Будапешта, Дебрецена, Фелшёвжолцы, Філкегазы, Ґородны, Гомловда, Іроты, Кіштокая, Комловшкы, Мішколца, Мучоня, Нїредьгазы, Палгазы, Шайовлада, Шайовпетрі, Шайоввамоша, Серенча, Сірмобешенї, Тисавошварі, Толчвы, Вамошуйфолы. Были притомнї Ріхард Тірчі, ведучый главного оддїла Офіса премєр-міністера з вопросув реліґійных и націоналных капчань, Золтан Деметер, депутат Парламента од области Боршод-Абов-Земплин, Віра Ґіріц, націоналный посланик Русинув у Парламентї Мадярщины, Др. Янош Ковач, главный новтарь Самосправованя области Боршод-Абов-Земплин, Золтан Фекете, мер Шайовпалфолы, предсїдателі русинськых самосправовань многых поселень, їх замістителї и члены самосправовань.

Завершив ся Отпуст смачным обідом. Хочеме сердечно подяковати орґанізаторам за велми успішну працу, обывателям Шайовпалфолы и ушыткым притомным.


 

Русинськый Отпуст у Шайовпалфолї

2018.08.26

 

Нич не годно поміняти силу віры. Анї и дождь, котрый щедро покропив землю у сей день, коли Русины з ушыткуй державы зобрали ся у храмі Шайовпалфолы. Из віров мы прибыли у нашу сятыню и из віров вернеме ся дому. Обща віра то є скріпеня сполности и величезна єдинителна сила.

У 11 годин зачала ся Сята Літурґія, котру тримали Єго Преосященство Др. Атаназ Орос,

єпископ Мішколцськуй Ґрекокатолицькуй Єпархії из парохами о. Ласловом Трещулов и о. Атілов Кішом. А сперед тым уже на Паракліс зобрали ся вірникы из Дебрецена, Мучоня, Абода, Іроты, Геёвкерестура, Філкегазы, Палгазы, Мішколца, Вамошуйфолу и другых поселень, котрі ся односять ку нашуй сполности. На сятови своє честованя указали многі представителї націоналных самосправовань, котрі прибыли до Шайовпалфолы читавым числом. Из любовлёв мы привітствовали паломникув, котрі реґуларно зучастнювуть ся у нашых сятох. Они прибыли из Болдогкёваролйо.

Співану часть сятуй Літурґії поперемінно на мадярськум и церькувно-славянськум языкох исповняли креликы Духовнуй Семінарії из Нїредьгазы и Высшуй Духовнуй Школы имени Теодора Ромжы из Ужгорода. Єго Преосященство зачитав одрывок из Євангелія, подля котрого мы ушыткі прикликанї Исусом Христом у Царство Божоє. Сякоє покликаня - се велика честь про каждого вірника.

По Сятуй Літурґії гостюв привітствовав Др. Золтан Фюрьєш, віце статс-секретарь Рады

Мініструв з вопросув конфесій, націоналных капчань и пудпорованя гоненых христіан. У привітственум слові вун одзначив, же Мадярська держава тримле великой, у тум числї и матеріалной, пудпорованя націоналных меншын. Др. Золтан Фюрьєш одмітив великі успіхы и досягненя нашуй русинськуй сполности и пожелав далшых успіхув. Оддїлно повів за Шайовпалфолу, котра є не лем просто поселенём, а єдным из важнїйшых центрув духовнуй културы русинськуй общины.

По Сятуй Літурґії пуд сиплячым дождём мы ушыткі пудойшли ку роспутю, де пан Єпископ посятив новый придорожный крест, выготовленый на фінансы містного самосправованя и ВРС. Крест из чорного мрамора голосить за побіду Христа над смертёв.

По осяченю одбыв ся фуршет, а пак ищи довго продовжали ся бесїды за свої доимы и жаданя. Мы надїєме ся на Божу Милость, любов до Исуса Христа, на Богородицю Дїву Марію. И се дає нам надїю на стрічу и у будучности.

о. Янош Мігаль Соноцькый

Товмачила: Ірина Скіба


 

Сято Испосланя Сятого Духа

 

Здоровлю ушыткых читателюв з праздником Испосланя Сятого Духа и вінчуву Божуй благодати, дарункув Сятого Духа, ги мудрость, розум, рада, кріпость, знатя, побожность, богобойность; дустати плоды Сятого Духа, котрых є девять: любов, мир, добротливость, віра, радость, терпеливость, милосердя, лагода, міра ‒ се дары днешнёго сята. У народї його знавуть ги сято Пятьдесятницї, котроє є велми важноє про каждого християнина, ибо у сей день основана была церьков. Зато, же каждый из нас є крещеный и миропомазаный, каждый из нас є членом Христовуй церьковли, малым апостолом. А апостолськый труд мож оцїнити за християнськым жывотом фамілії (малої церьковли), за навщивленём недїляшных и сяточных літурґій, сполнуй родинуй молитві и милосердныма чинами. По уважному прослуховуваню Євангелія, повстає вопрос, а якой сято было у Євреюв у сей день? У Жыдув было сято Пятьдесятницї, котроє повстало по выходжованю Жыдув из Еґіпта, коли на горі Сінай на пятьдесятый день по сёму жыдувськый народ дустав десять заповідюв ‒ основу Старого Завіта. А ищи, се сято про Жыдув было сятом жнив и дякованя. Того дня, ги читаєме, приходили до Єрусалима многі Жыды з ушыткых кунцюв, ищи и з далекых відикув, жебы подяковати Богові за земелнї плоды и скласти за них у храмі свою жертву. Апостолы и перві християны перейняли сято Пятьдесятницї зо Старого Завіта не змінювучи тітул, ги и сято Пасхы (Великодня). Сяточну Службу Божу уклали у восьмум столїтю Сятый Йоан Дамаскин и Сятый Косма Маюмськый. У нас, християн, в основі сята є дуставаня Сятого Духа, ги Христос у Євангелії повідать: „З мене потечуть рікы воды жывої". Апостолы, дуставшы Сятый Дух, отворено зачали проповідовати Христа, крестячи во имня Отця и Сына и Сятого Духа. И в дненїй час нам хыбить смілость проповідовати и отворено жыти по християнськы, отворено жертвовати на йсе дїло час. Я бы уповів, маєме оману, же час, похоснованый на практикованя и познаваня своюй віры є страченым часом. Йсе, я бы уповів, є фаталнов хыбов днешнёсти, котра оддаляє нас од выще споминаных дарув и веде до страченя усвідоменя, же Христос принюс нам вічный жывот, котрый не є обмеженый часом. Так ся стає, же часто дочасноє булше цїнуєме, ги вічноє. Отцї церьковли називавуть сей феномен „духовнов слїпотов". Треба молити ся, жебы дустати помуч („прозріня") и порозуміти своє персоналноє християнськоє покликаня.

 

Атрібутом сята є прикрашеня церквы, хыжі и двора ґонарями квітучої липы вадь лїскы, зато у народї сї дни сята ищи називавуть „зеленыма сятами". И у многых из нас часто се сято асоціює ся з пахом квітучої липы вадь лїскы.

 

На другый день сята ‒ у понедїлёк сяткуєме Сято Тройцї. Доґма Тріалістичности Бога, ги правило, голосить ся недосяжнов про людськый розум у повному обсязї, и достигать ся лем опытом духовного жывота. У злуцї з сим говорять за Сяту Тройцю, ги майбулшу тайну християнськуй віры. Также природа Бога, у тому числї тото, што повіджено у сюй доґмі, опредїлять ся таков, котру ниґда не годен буде познати жадноє створіня, анї чоловік, анї ангел. И зато я годен сперти ся на ученя сятого Патрика, котрый глядав поясненя про чоловіка у природї. Вун йсе указовав на примірі листка команицї: як з єдного стебла ростуть єднакі листкы, так годнї сьме сприйняти видливо похопеня Триєдиности. И зато ся християнська тайна пуддрилює нас до набытя опыта християнського жывота.

 

Также сї свята празнувуть ся довйедна, хоть и мавуть окремі глубокі значеня и історію у біблійнуй сфері. Актуалность сята невычерпна до кунця світа. Ибо у модернум матеріалнум світї каждый з нас має потребность осячувучої силы, што дає Сятый Дух. Віра передає ся нам через материнську бесїду и традіції. А розуменя приходить з опытом, котрый передає ся з ґенерації ку ґенерації. Ипен зато так боре ся сатана против отцювської віры, ибо дерево без коріня, якоє бы великоє не было, вусхне. Як свідчить стара римська пословиця: „Ко не має минулости, тот не має будучности". Зато кличу кажду родину, бывавучу вадь дочасно перебывавучу у Будапештї, присоєдинити ся до недїляшных и сяточных Служб Божых, котрі ся тримлють на церькувно-славянськум языкови кажду недїлю и сято у 13:30 в храмі на Rózsák tere 9-10 (недалеко од Восточнуй штації).

о. Михаил Тіводор

 


 

Христос Воскрес!

 

„Христос воскрес из мертвых, смертію смерть поправ и сущым во гробі живот даровав.” Тыма радостныма словами тропаря пережываєме сятї величественї дни воскресенія з мертвых нашого Господа Исуса Христа, велику пасхалну радость, коли небо и землявеселить ся, земноє з небесным зєдинять ся, вшытко славить свого творця. „Вун воскрес из мертвых, смертію смерть поправ ‒ на третїй день, як загойкав: Звершило ся!” (Йоан, 19.30). „Пекелнї глубины зрушыли ся!” (Исая, 14.9). З ным ибо Христос розрушыв його владаня.

Як Бог, Вун правдиво ослободив свої палаты, щедро обдаровав животом тых, кого вун найшов у гробох, айбо не тельо їх, а ушыткых, ко вірує у нёго од нинї до віку. И вшыткі мы, што желаєме наповнити ся добром Божого Сына, його силов и ласков - черяйме, ибо Господь повнота ,,в нього дар непозиченый, зато же вун жерело; корінь ушыткых благ, - самосутнїй жывот, самосутнёє світло. Вун переповненый вшелиякыма благамы у самому собі и виливать їх на вшытыкых иншых, а виливавучи з излишком сам ся лишать все повным” (св. Йоан Златоуст).

Євангеліє обявлять нам здійсненя давнїх праобразув: своёв смертёв и воскресїнём Исус Христос ослободив чоловіка з радикалного рабства, рабства гріха, и отворив путь ку обітовануй Землї, Божого Царства, Вселенського Царства справедливости, любови и мира. Сей ,,выход” на самый перед, одбывать ся удну самого чоловіка и є новым роженём, котроє нам Христос даровав ипен у пасхалнум таинстві. Старый чоловік увольнять місто про нового чоловіка, старый жывот лишать ся ззаду, мож прямовати у новый жывот.

Айбо духовный ,,выход” є зачатком цїлостного ослободженя, котрый валовшен одновити каждый, личну и сосполну личбу чоловіка. Так, братя и сестры, Великдень є правдивым спасїнём людства! Кедь Христос, Божый Агнець, не проляв бы Свою Кров за нас, мы бы не мали жадної надїї, нашов и долёв цїлого світа была бы неминуча смерть.

Айбо Пасха змінила прямованя: Христовоє Воскресеніє є новым сотворенём, гибы скіпленём, котроє годно одродити ушытку ростлину. Се подїя, котра змінила глубинноє прямованя історії, перехылившы ї раз и навсе у бук добра, жывота, прощеня.

Мы - слободнї, мы - спасенї! Зато з глубины сердця воззываєме: „Христос Воскрес!”

Христіанськый народ, выйшовшы з вод крещеня, посиланый на цїлый світ свідчити се спасїня, нести ушыткым плоды Великодня, котрі полїгавуть у новому жывотї, ослободженому од гріха и обновленому в своюй зачаточнуй красї, у своюй добротї и істинї.

За послїднї два тысячі рокув, христіаны, особо сятї, збогатили історію жывов скушеностёв Великодня. Церьков є выходом народа, зато же фурт жыє великоднїм таинством и шырить свою обновлену силу в каждум епосї и у каждому містї.

Также и в наші дни людство потребує „выхода” з неволї гріха, не поверьхностных исправлень, айбо духовного и моралного наверненя. Потребує Євангелського спасїня, жебы выйти з кризы, котра є глубоков, и як така, вымагать глубокых змін, зачинавучы од совісти.

В сей прекрасный и сятый час желаву каждуй фамілії провести в мирі, сятости и любови! 

Христос Воскрес!

                                                       о. Михаил Тіводор


 

Мучонські кресты

 

Русинські кресты, розміщенї на улицёх Мучоня, а ипен по улицї Кошута 17., Кошута 58., Ференца Деака 7. мали важну ролю памнятных міст про містных Русинув и у жывотї люди, котрі бывали на сих улицёх. Не лем проходячі туй люде оддавуть им поклон, айбо уже є и сокташ у Великодню Пятницю перед крестами проводити общый молебен.

2016. рока появила ся можность одреставровати кресты за гроші, вугранї у ґрантї. Сесї роботы были проведенї містным бізнісменом Роландом Урбанскым на два етапы. До Великоднёї Пятницї было изроблено укріпленя конструкції, пак ремонтно-реставраторські и побілочно-фарблянї роботы.

Окрем того, вун узяв ся обновити крест, котрый находить ся на телекови його отця Андраша Урбанського в Мучонї на улицї Пала Кініжі 11., котрый колись містив ся на старому цвынтарі.

Также у Великодню Пятницю молебен быв проведеный уже перед обновленыма крестами.

Ся робота была признана важнов цїлов сполностёв и, на кельо познаєме, подобна ініціатива буде пудпорована и у другых реґіонох.

Яношне Філкегазі

предсїдатель Мучоньського РНС


Реставрація духовнуй дїдузнины у Болдоґкёваролї

 

Про нас дуже важноє захраненя културных цїнностюв минулости. Крест, котрый находить ся у церькувному кертї, позад неблагоприятных погодных условій зачав ся губити. Завто при первуй можности, мы зучастнили ся у тендері, котрый и выграли. Роботы зачали ся у кертї ґрекокатолицької церьковли из знятя креста з фундамента.

На сю роботу и подалшу реставрацію мы бізовали музеолоґа Ласлова Карпаті. Робота была изроблена за два тыжднї. На другому етапови уже быв одреставрованый самый крест. Сю роботу побізовали сьме на каміняря Яноша Сеґедія. По пережым данїм, роспятя было изготовлено сперед 200 роками.

Розмітка на крестї была выповнена угликом. Изробившы предпущенї роботы, крест быв отшікованый на місто реставрації. Такой одреставрованї и надписы на поминалнуй таблї. Сї роботы подаровали новый жывот роспятю, котроє пак помістили на староє місто - у керт ґрекокатолицького храма.

Гайналка Едіт Мурша

предсїдатель РНС Болдоґкёваралё