Ґрекокатолицька Цеpькoв
11.04.2017 00:00
Великый пуст
 
          Кажда християнська фамілія знає, же сперед Пасхов треба постити и сповідати ся. Злучено з сим звичайно возникать много вопросув, на котрі мы часто не знаєме отвіта. Напримір: "Як треба постити? І нашто тото робити?" И што робити, коли ты намагаш ся дотримовати ся поста, а не выходить, ибо заваджавуть вшелиякі обстояня (робота, незнаня и т. д.). Як душпастырь постараву ся помочи в сюй нелегкум духовнум дїлї.
Также, што такоє пуст? Йсе гамованя тїла и людськых наремностюв, позад котрых мы грішиме. А гріх приводить нас ку тїлеснуй и духовнуй смерти. Пажерливость, блуд, пянство и инші гріхы, котрі нищать нашоє тїло ‒ се тїлеснї гріхы. Гріхы, котрі ведуть нас до духовної погибелї ‒ йсе гордость, лицемірство, гнїв, лїнивство и инші. Айбо тїлеснї и духовнї гріхы муцно суть покапчанї меже собов, и єден гріх зазвычай детермінує  слїдувучый. Се мож увидїти на примірі Каина и Абела. Каин забивать брата позад зависти. Также, духовный гріх родив фізичный.
         Также, як правдиво постити? За указователь пути можеме взяти церькувный календарь. И зачнеме не од самого поста, а од пудготовкы ку нёму, што зачинать ся з Недїлї митаря и фарісея. На примірі митаря и мы маєме вызнати перед собов и Богом ушыткі свої гріхы и жывотнї недостаткы. Маєме быти готові просити прощеня и прощати, а не выхваляти ся добрыма дїлами вадь засуджовати ближнёго, ги тото робив фарісей. Слїдувуча ‒ Недїля за блудного сына. Отець, што тотожнить ся з Отцём Небесным, принимать и прощає свого блудного сына, котрый є прототіпом грішника. Айбо иншый сын, у свою очередь, не готовый прийняти и порозуміти милосердный чин отця и зад сёго нарікать му. Недїля мнясопустна: Євангеліє описує Страшный Суд, и за котрі учинкы дустанеме Царство Небесноє, а за котрі вічнї мукы пекла. Сыропустна Недїля вадь Недїля прощеня: в Євангелії ся говорить, же як мы прощаєме своїм ближнїм, так и нам простить Отець Небесный, и наопак, кедь мы не прощаєме од сердця, тогды и нам не простять ся наші гріхы. Мож уповісти, же суть пудготовки ку постови ‒ йсе вызнаня вины, каятя и готовность простити собі и ближнёму. Мы видиме, же в сих Євангеліях мы не находиме анї єдного слова за костованя вадь не костованя мнясныма стравами. Возникать вопрос: "Чом?" Ибо "умертвленя" тїла обмеженями в їдженї ‒ йсе лем средство, а не цїль. Цїль ‒ духовноє вылїпшеня через "умертвленя" тїла и гамованя страсти. Сам пуст ‒ йсе дїло індивідуалноє. Ибо каждый чоловік ставить перед собов рузнї цїлї, в досягненю котрых майлїпше годен помочи містный сященик. И на самый перед челядник має вызначити свуй духовный став и покласти собі за цїль выправити свої недостаткы. 
             Также, пудготовчі Євангелія ку постови и Євангелія пуд час поста обертавуть наш позур на два основнї способы вылїпшеня. Первый ‒ йсе молитва ги комунікованя з Богом, в котруй просиме за жывых и умерлых. В молитві за жывых молиме ся не лем за добродїтелюв и родичув, айбо и за нашых неприятелюв и за наверненя грішникув. Про молитвы за умерлыма у пуст одведенї Задушнї суботы, коли просиме за душі усопшых родичув. Другый способ вылїпшеня ‒ йсе милосерднї чины. Туй бесїда не лем матеріалноє милосердя, айбо и духовноє. Се значить, же мож навщивити хворых вадь розрадити засмученых, утїшыти добрым словом. Кулмінаціёв поста є сповідь, перед котров робиме испыт совістї, т. е. аналізуєме властнї чины. Потому збуджуємо жаль за гріхы. Хотїв бы єм обернути позур, же жаль быває совершеный и  несовершеный. Несовершеный жаль ‒ йсе коли просиме прощеня за гріхы лем зато, жебы не трафити до пекла. Совершеный жаль полїгать у повному розуміню и пережываню жалю за обиду люблячого Господа. Досягненя совершеного жалю майлїпше мож учинити пуд час Страстного тыждня, обдумувучи и "пережывавучи" страстї Христа. 
              На завершеня, хотіло бы ся пожелати ушыткым у сёму постови досягнути поставленых духовных цїлюв, а у сповідї пережыти совершеный жаль за свої гріхы перед Світлым Воскресеніём. 
 
                                                                                          о. Михаил Тіводор