Ґрекокатолицька Цеpькoв
29.06.2017 00:00

 Сято Испосланя Сятого Духа

 

 

Здоровлю ушыткых читателюв з праздником Испосланя Сятого Духа и вінчуву Божуй благодати, дарункув Сятого Духа, ги мудрость, розум, рада, кріпость, знатя, побожность, богобойность; дустати плоды Сятого Духа, котрых є девять: любов, мир, добротливость, віра, радость, терпеливость, милосердя, лагода, міра ‒ се дары днешнёго сята. У народї його знавуть ги сято Пятьдесятницї, котроє є велми важноє про каждого християнина, ибо у сей день основана была церьков. Зато, же каждый из нас є крещеный и миропомазаный, каждый из нас є членом Христовуй церьковли, малым апостолом. А апостолськый труд мож оцїнити за християнськым жывотом фамілії (малої церьковли), за навщивленём недїляшных и сяточных літурґій, сполнуй родинуй молитві и милосердныма чинами. По уважному прослуховуваню Євангелія, повстає вопрос, а якой сято было у Євреюв у сей день? У Жыдув было сято Пятьдесятницї, котроє повстало по выходжованю Жыдув из Еґіпта, коли на горі Сінай на пятьдесятый день по сёму жыдувськый народ дустав десять заповідюв ‒ основу Старого Завіта. А ищи, се сято про Жыдув было сятом жнив и дякованя. Того дня, ги читаєме, приходили до Єрусалима многі Жыды з ушыткых кунцюв, ищи и з далекых відикув, жебы подяковати Богові за земелнї плоды и скласти за них у храмі свою жертву. Апостолы и перві християны перейняли сято Пятьдесятницї зо Старого Завіта не змінювучи тітул, ги и сято Пасхы (Великодня). Сяточну Службу Божу уклали у восьмум столїтю Сятый Йоан Дамаскин и Сятый Косма Маюмськый. У нас, християн, в основі сята є дуставаня Сятого Духа, ги Христос у Євангелії повідать: „З мене потечуть рікы воды жывої". Апостолы, дуставшы Сятый Дух, отворено зачали проповідовати Христа, крестячи во имня Отця и Сына и Сятого Духа. И в дненїй час нам хыбить смілость проповідовати и отворено жыти по християнськы, отворено жертвовати на йсе дїло час. Я бы уповів, маєме оману, же час, похоснованый на практикованя и познаваня своюй віры є страченым часом. Йсе, я бы уповів, є фаталнов хыбов днешнёсти, котра оддаляє нас од выще споминаных дарув и веде до страченя усвідоменя, же Христос принюс нам вічный жывот, котрый не є обмеженый часом. Так ся стає, же часто дочасноє булше цїнуєме, ги вічноє. Отцї церьковли називавуть сей феномен „духовнов слїпотов". Треба молити ся, жебы дустати помуч („прозріня") и порозуміти своє персоналноє християнськоє покликаня.

Атрібутом сята є прикрашеня церквы, хыжі и двора ґонарями квітучої липы вадь лїскы, зато у народї сї дни сята ищи називавуть „зеленыма сятами". И у многых из нас часто се сято асоціює ся з пахом квітучої липы вадь лїскы.

На другый день сята ‒ у понедїлёк сяткуєме Сято Тройцї. Доґма Тріалістичности Бога, ги правило, голосить ся недосяжнов про людськый розум у повному обсязї, и достигать ся лем опытом духовного жывота. У злуцї з сим говорять за Сяту Тройцю, ги майбулшу тайну християнськуй віры. Также природа Бога, у тому числї тото, што повіджено у сюй доґмі, опредїлять ся таков, котру ниґда не годен буде познати жадноє створіня, анї чоловік, анї ангел. И зато я годен сперти ся на ученя сятого Патрика, котрый глядав поясненя про чоловіка у природї. Вун йсе указовав на примірі листка команицї: як з єдного стебла ростуть єднакі листкы, так годнї сьме сприйняти видливо похопеня Триєдиности. И зато ся християнська тайна пуддрилює нас до набытя опыта християнського жывота.

Также сї свята празнувуть ся довйедна, хоть и мавуть окремі глубокі значеня и історію у біблійнуй сфері. Актуалность сята невычерпна до кунця світа. Ибо у модернум матеріалнум світї каждый з нас має потребность осячувучої силы, што дає Сятый Дух. Віра передає ся нам через материнську бесїду и традіції. А розуменя приходить з опытом, котрый передає ся з ґенерації ку ґенерації. Ипен зато так боре ся сатана против отцювської віры, ибо дерево без коріня, якоє бы великоє не было, вусхне. Як свідчить стара римська пословиця: Ко не має минулости, тот не має будучности". Зато кличу кажду родину, бывавучу вадь дочасно перебывавучу у Будапештї, присоєдинити ся до недїляшных и сяточных Служб Божых, котрі ся тримлють на церькувно-славянськум языкови кажду недїлю и сято у 13:30 в храмі на Rózsák tere 9-10 (недалеко од Восточнуй штації).

о. Михаил Тіводор

 
 
Христос Воскрес!
 
„Христос воскрес из мертвых, смертію смерть поправ и сущым во гробі живот 
даровав.” Тыма радостныма словами тропаря пережываєме сятї величественї дни 
воскресенія з мертвых нашого Господа Исуса Христа, велику пасхалну радость, 
коли небо и земля веселить ся, земноє з небесным зєдинять ся, вшытко славить 
свого творця. "Вун воскрес из мертвых, смертію смерть поправ ‒ на третїй день, 
як загойкав: Звершило ся!" (Йоан, 19.30). „Пекелнї глубины зрушыли ся!” 
(Исая, 14.9). З ным ибо Христос розрушыв його владаня. Як Бог, Вун правдиво
ослободив свої палаты, щедро обдаровав животом тых, кого вун найшов у гробох, 
айбо не тельо їх, а ушыткых, ко вірує у нёго од нинї до віку. И вшыткі мы, 
што желаєме наповнити ся  добром Божого Сына, його силов и ласков ‒ черяйме, 
ибо Господь повнота ,,в нього дар непозиченый, зато же вун жерело; корінь 
ушыткых благ, ‒ самосутнїй жывот, самосутнёє світло. Вун переповненый вшелиякыма  
благами у самому собі  и виливать їх на вшытыкых иншых, а виливавучи з 
излишком сам ся лишать все повным“ (св. Йоан Златоуст). Євангеліє обявлять 
нам здійсненя давнїх праобразув: своёв смертёв и воскресїнём  Исус Христос 
ослободив чоловіка з радикалного рабства, рабства гріха, и отворив путь ку 
обітовануй Землї, Божого Царства, Вселенського Царства справедливости, 
любови и мира. Сей ,,выход“ на самый перед, одбывать ся удну самого 
чоловіка и є новым роженём, котроє нам Христос даровав ипен у пасхалнум  
таинстві. Старый чоловік увольнять  місто про нового чоловіка, старый жывот 
лишать ся ззаду, мож прямовати у новый жывот. Айбо духовный ,,выход“ є 
зачатком цїлостного ослободженя, котрый валовшен одновити каждый, личну и 
сосполну личбу чоловіка. Так, братя и сестры, Великдень є правдивым спасїнём  
людства! Кедь Христос, Божый Агнець, не проляв бы Свою Кров за нас, мы бы не 
мали жадної надїї, нашов и долёв цїлого світа  была бы  неминуча смерть. Айбо 
Пасха змінила прямованя: Христовоє Воскресеніє є новым сотворенём, гибы 
скіпленём, котроє годно одродити ушытку  ростлину. Се подїя, котра змінила 
глубинноє прямованя історії, перехылившы ї раз и навсе у бук добра, жывота, 
прощеня. Мы ‒ слободнї, мы ‒ спасенї! Зато з глубины сердця воззываєме: „Христос Воскрес!”
Христіанськый народ, выйшовшы з  вод крещеня, посиланый на цїлый світ 
свідчити се спасїня, нести ушыткым плоды Великодня, котрі полїгавуть у 
новому жывотї, ослободженому од гріха и обновленому в своюй зачаточнуй красї, 
у своюй добротї и істинї. За послїднї два тысячі рокув, христіаны, особо сятї, 
збогатили історію жывов скушеностёв Великодня. Церьков є выходом народа , 
зато же фурт жыє великоднїм таинством и шырить свою обновлену силу в каждум 
епосї и у каждому містї .  Также и в наші дни людство потребує „выхода“ з 
неволї гріха, не поверьхностных  исправлень, айбо духовного и моралного 
наверненя. Потребує Євангелського спасїня, жебы выйти з кризы, котра є глубоков, 
и як така, вымагать глубокых змін, зачинавучы од совісти. 
В сей прекрасный и сятый час желаву каждуй фамілії провести в мирі, сятости и 
любови!  Христос Воскрес!
                                                          о. Михаил Тіводор
 
 
 
 
Мучонські кресты
 
Русинські кресты, розміщенї на улицёх Мучоня, а ипен по улицї Кошута 17, 
Кошута 58, Ференца Деака 7 мали важну ролю памнятных міст про містных Русинув 
и у жывотї люди, котрі бывали на сих улицёх. Не лем проходячі туй люде 
оддавуть им поклон, айбо уже є и сокташ у Великодню Пятницю перед крестами 
проводити общый молебен.
2016. рока появила ся можность одреставровати кресты за гроші, вугранї у 
ґрантї. Сесї роботы были проведенї містным бізнісменом Роландом Урбанскым 
на два етапы. До Великоднёї Пятницї было изроблено укріпленя конструкції, 
пак ремонтно-реставраторські и побілочно-фарблянї роботы. Окрем того, вун 
узяв ся обновити крест, котрый находить ся на телекови його отця Андраша 
Урбанського в Мучонї на  улицї Пала Кініжі 11, котрый колись містив ся на 
старому цвынтарі. Так же у Великодню Пятницю молебен быв проведеный уже 
перед обновленыма крестами. Ся робота была признана важнов цїлов сполностёв 
и, на кельо познаєме, подобна ініціатива буде пудпорована и у другых реґіонох.
 
Яношне Філкегазі
                                                      предсїдатель Мучоньського РНС
 
 
 
Реставрація духовнуй дїдузнины у Болдоґкёваролї
 
Про нас дуже важноє захраненя културных цїнностюв минулости. Крест, котрый 
находить ся у церькувному кертї, позад неблагоприятных погодных условій зачав 
ся губити. Завто при первуй можности, мы зучастнили ся у тендері, котрый и 
выграли. Роботы зачали ся у кертї ґрекокатолицької церьковли из знятя креста 
з фундамента. На сю роботу и подалшу реставрацію мы бізовали музеолоґа Ласлова 
Карпаті. Робота была изроблена за два тыжднї. На другому етапови уже быв 
одреставрованый самый крест. Сю роботу побізовали сьме на каміняря Яноша 
Сеґедія. По пережым данїм, роспятя было изготовлено сперед 200 роками. 
Розмітка на крестї была выповнена угликом. Изробившы предпущенї роботы, 
крест быв отшікованый на місто реставрації. Такой одреставрованї и надписы 
на поминалнуй таблї. Сї роботы подаровали новый жывот роспятю, котроє пак 
помістили на староє місто – у керт ґрекокатолицького храма.
 
                                                                          Гайналка Едіт Мурша
                                                          предсїдатель РНС Болдоґкёваралё